Конспект відкритого заняття
за інтересами
“Барви рідного краю”
Тема: Барви рідного краю (робота з природничим матеріалом).
Мета: вчити
дітей виготовляти композиції із природного матеріалу; розвивати дрібну моторику
рук, окомір, естетичний смак, творчі здібності; корегувати увагу,
спостережливість, мислитель ні операції аналізу, синтезу, порівняння;
виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї, бажання приносити
радість іншим.
Обладнання: клейонки, ножиці. пластилін, заготовки з лози,
природничий матеріал, зразки композицій, магнітофонний запис.
І.Підготовчий етап.
1.Організаційна частина.
-
Діти,
сьогоднішнє наше заняття я хочу почати з того, що у кожного з нас є три матері.
Перша – це ненька, яка на спородила, друга – це Батьківщина, наш рідний край, а
треті – це матінка природа. Сьогоднішня наша розмова буде про нашу третю
матінку - природу.
2.Нервовопсихолоічна підготовка.
-
Зараз я вам
прочитаю вірш Сергія Павленка, який називається “двоколірний вірш”. Уважно послухайте
і скажете, чому автор назвав вірш двоколірним.
Двоколірний вірш.
Коли де-небудь квітку бачу,
“Зірви!” – кричить мені, аж плаче.
Повз деревце іду зелене,
“Зламай!” – схиляється до мене.
В гніздечку пташку стріну в гаї,
“Зжени!” – мерщій мене благає.
“Забий!” – з болота жаба просить,
“Замуч!” – цвіркун сюркоче в просі...
Хай буде краще – навпаки!
Коли де бачу квітки очі,
“Люби!” – вона мені шепоче.
Повз деревце іду зелене,
“Привіт!” – схиляється до мене.
В гніздечку пташку стріну в гаї.
Питає плашка: “Як ся маєш?”
“Спочинь!” – з болота жаба просить,
“Всміхнись!” – цвіркун сюркоче в просі.
Який же світ кругом чудовий!
Додому йду в добрі й любові.
-
То чому автор
назвав вірш двоколірним?
-
Якими
кольорами ви змалювали б вчинки людей у першій частині вірші? Чому?
-
А якими б у
другій? Чому?
-
Чому вчить цей
вірш?
-
Коли ми
глянемо довкола, то побачимо безмежну красу рідного краю, його різнокольорові
барви. Чи легко порушити, зруйнувати її? Але як?
-
А що ми можемо
зробити, щоб зберегти цю красу?
ІІ. Основний етап.
1.Вступне слово вихователя.
-
Так, діти,
краса нашого краю дуже дивовижна і мальовнича. Ось погляньте на квіти в вазі.
Яка краса! Але вона не вічна. Пройде час, квіти зів’януть і свято закінчиться.
Але у матінки-природи є такі рослини, що тривалий час зберігаються красивими і
продовжують милувати наше око. Зриваючи їх, ми не завдаємо шкоди природі.
2.Повідомлення теми і мети заняття.
- Отож, на сьогоднішньому занятті ми
будемо виготовляти композиції з сухих квітів і трав. Під час якого кожен з вас
проявить свою фантазію, свою думку і вміння створювати прекрасне.
3.Орієнтування в завданні.
- Ось погляньте всі на зразок. Так
виглядає готова композиція, або як її ще називають по-іншому ікебана. Це наче
одна велика сім’я. Більша квіточка, на довгому стеблі – це тато. Він
встановлюється прямо. Мама нижча за тата, але весь час поглядає на тата. А діти
– це маленькі квіти, стоять попереду тата й мами і дивляться на обох. Щоб
квітам було затишніше у їхній оселі – ми доповнили композицію (ікебану) різними
травинками сухоцвіту, полину, гілочками липи, хмелю, але так, щоб вони сховали
головних членів нашої квіткової сім’ї.
4.Практична робота.
- А зараз ми з вами почнемо робити свої
квіткові родини. Але я хочу, що ви не повторювали все за мною. А щоб проявили
свою фантазію, ініціативу. Отож першим завданням для створення композиції є
основа, тобто те, на чому буде кріпитися квіткова сім’я. Цією основою у нас є
пластилін. Зараз ми візьмемо пластилін у руки і розімнемо. (Діти розминають
пластилін, грає легенька музика).
- А поки ви будете розминати пластилін,
я розповім вам легенду, чому квіткові композиції називають ікебанами.
Жив в Японії хлопчик, якого звали Ікібо.
Жив він з матір’ю дуже бідно, але перед хатиною вони мали невеличкий садок з
озерцем. Там росли дивовижні квіти і дерева. Навіть сусіди дивувались красі
цього садка. Тут завжди збиралися найспівочіші пташки і дарували свої чудові
трелі. А в озері плавали риби, на сонці виблискували, наче золоті.
Одного дня мама хлопчика занедужала.
Вона не могла більше ходити і милуватися красою свого саду. Ікібо не мав
грошей, що запросити лікаря. Тому він сподівався на долю, що мати його видужає.
А щоб хоч трішки потішити свою матусю, почав робити букети з квітів і
розставляти їх у кімнаті. Побачивши з квітів і розставляти їх у кімнаті.
Побачивши цю красу, мати Ікібо видужала. А хлопчик відкрив свою школу, яка
називалася школа ікенебо, що означає “школа біля ставка”, а композиції почали
звати ікебанами, тобто “квіти в вазі”.
- Отож, ми розімнули пластилін, а
тепер закріпимо його на нашій підставці.
- Закріпили Тепер ми почнемо формувати
нашу квіткову родину. А почнемо ми з батька. Візьмемо всі “чортополох” і
примірте до своєї підставки. Якщо він завеликий, то ми його підріжемо. Але
спочатку повторимо правила користування ножицями:
-
не гратися
ножицями;
-
передавати
тільки тупим кінцем;
-
зберігати у
визначеному місці.
- Підрізали рослинку, а тепер ми її
закріпимо. Я закріплю посередині, а може хтось з боку, чи деінде.
- Коли закріпили батька, тепер підберемо
мамусю. Взяли всі будячок, ось який він в нас красивий, круглий, і тепер
підріжимо і закріпимо.
- Коли ми закріпили наших батьків.
Тепер доповнимо нашу композицію діточками – квіточками. А потім прикрасимо нашу
родину, Але так, щоб їм не було тісно.
- Не забувайте, діти, що композиція повинна
милувати не тільки наше око, але і всіх оточуючих.
5.Виставка робіт.
(Збираю роботи вихованців і виставляю на
столі).
- Чия робота вас сподобалася найбільше?
- Чому?
- Чим саме?
(Охарактеризовую декілька робіт
вихованців сам).
ІІІ. Заключний етап.
1.Підсумок заняття.
- Молодці! Ви сьогодні гарно
попрацювали.
- А чи задоволені ви нашим заняттям?
- То що ми сьогодні робили?
- Як по-іншому називаються ці
композиції?
- А для чого вони нам потрібні?
- Чим вони корисні?
- На наступних заняттях ми проводимо
нашу роботу і спробуємо виготовити інші композиції, але не для себе, а для
наших першокласників. А на сьогодні наше заняття підійшло до кінця.
Немає коментарів:
Дописати коментар