До основних результатів здійснення міжпредметних зв'язків із курсом літератури

 ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ ЖИТТЯ І ПРОЗИ ІВАНА ФРАНКА     

  До основних результатів здійснення міжпредметних

зв'язків із курсом літератури створює додаткові можливості

для уточнення й конкретизації найважливіших понять

("мораль", "право", "законність", "правова норма",

"відповідальність"). Після вивчення низки літературних

творів учні в цілому знайомі зі змістом цих понять. Однак

конкретних морально-правових уявлень з погляду науки

про мораль, право в них, як правило, не складається. Це

зумовлено специфікою мети і завдань літератури в школі

— формування естетичного смаку, знайомство з формами

літературного відображення дійсності, аналіз літературного

матеріалу, досліджуваного в базовій школі, а також

вивчення рівня знань учнями літературних творів — свідчать

про істотні передумови реалізації цих факторів на

уроках з курсу "Основи правознавства". Механізм реаліза-

154

ції відносно простий: нагадування учням загального змісту

того чи іншого вивченого раніше літературного твору;

бесіда про головних героїв, явища; спроба учнів дати морально-

правову оцінку вчинкам героїв, явищам; корекція

вчителем цих оцінок. Установлення зв'язків з літературою

найбільш ефективне не стільки у підготовці учнів до

сприйняття знань, скільки у вивченні нового матеріалу. У

більшості випадків матеріал літератури постає як ілюстрація.

Урок "Державний захист сім'ї і дитинства" може бути

наповнений міжпредметними зв'язками з курсами української

і світової літератури, де висвітлюється багато позитивних

і негативних прикладів сімейного життя, розкриті

національні сімейні традиції українського народу та

інших народів, які живуть в Україні.

Правові аспекти можна знайти в художніх творах

Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Кобилянської, Л. Толстого,

В. Короленка, Марка Твена, В. Винниченка.                              

Творчість Івана Яковича Франка (1856 – 1916) – вершинний здобуток української                                                                                    * * *

У 1900-ому для “Літературно-наукового вісника” писалися “Перехресні стежки”… У незавершеному вигляді були опубліковані “Основи суспільності” (1895) і “Великий шум” (1907); лише фрагментарно за життя письменника публікувався роман “Лель і Полель” (1887), відомий сучасному читачеві в перекладі з польської, якою й був первісно написаний для конкурсу, але заборонений цензурою; повість “Не спитавши броду”, котру так і не вдалося завершити, автор переробив на низку оповідань… Тим не менше, свою епопею про Галичину Іван Франко таки створив, нехай не структуровану в романні цикли: його велика й мала проза відкривають перед читачем широку й різнопланову панораму західноукраїнського суспільства на межі століть; і заледве чи лишалися в тому суспільстві якісь посутні явища, якісь більшою чи меншою мірою значущі процеси, яких майстер оминув своєю увагою.