конспекти право 9 клас

Тема.  Право на працю в Україні

Мета: дати уявлення про юридичний зміст права на працю, відносини, що регулюються нормами трудового права; розвивати вміння пояснювати й застосовувати положення Конституції України; наводити приклади відносин, що регулюються нормами трудового права; складати за зразком резюме для працевлаштування; пояснювати, що таке підприємницька діяльність та наводити приклади її основних організаційно-правових форм; моделювати процедуру реєстрації підприємницької діяльності; формувати свідому позицію щодо важливості права людини на працю.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: урок з використанням інтерактивних технологій.

Обладнання: Конституція України, Кодекс законів про працю, Закон України «Про зайнятість населення», Закон України «Про підприємництво».

Епіграф уроку:

Тільки праця надає право на насолоджуватися життям.

(М. О. Добролюбов)

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.  Обговорення епіграфа уроку.

2.  Робота з Конституцією України. Визначення основних прав громадян.

Користуючись ст. 43 Конституції України, визначте:

1)  Що включає в себе право на працю?

2)  Яким чином держава гарантує можливість реалізації цього права?

3)  Які види праці в Україні заборонені або обмежені?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь.

Життя людини в суспільстві тісно пов’язане з її трудовою діяльністю, спрямованою загалом на отримання й використання матеріальних благ. Праця людини, її результати завжди цінувалися суспільством, визначали в ньому становище людини.

Тому такі важливі права, як право на працю та інші тісно пов’язані з ним права (на підприємницьку діяльність, відпочинок, страйк, соціальний захист), закріплені в Конституції України.

Порядок та умови використання в житті цих прав конкретизовано в Законах України «Про підприємництво», «Про зайнятість населення», «Про колективні договори і угоди», «Про охорону праці», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та іншими законодавчими актами.

Взагалі, трудові відносини сьогодні регулюються більш ніж 250 нормативно-правовими актами, а також значною кількістю нормативних актів, прийнятих ще за часів СРСР.

Найзмістовнішим нормативно-правовим актом, що регулює трудові відносини працівників, є Кодекс законів про працю (КЗпП) України. Він становить основу такої галузі права, як трудове право.

Чинний КЗпП України прийнято 10 грудня 1971 р. Протягом цього часу він змінювався й доповнювався 39 разів. Нині Кодекс містить, окрім преамбули, 8 глав (265 статей).

Відносини, що складаються в процесі праці, називаються трудовими, і регулюються положеннями окремої галузі — трудового права. Норми трудового права містяться в Кодексі законів про працю України (КЗпП). Згідно з цим Кодексом підставою для виникнення укладання трудових відносин між робітником та роботодавцем або адміністрацією підприємства є трудовий договір.

Робота в парах

1.  «Мозковий штурм».

Опрацюйте статті 3, 7, 8 КЗпП України і вкажіть, які саме трудові відносини регулює цей Кодекс.

2.  Дайте відповідь на запитання.

Чи належать до трудових такі відносини:

а)  хлопець влітку найнявся працювати у фермерське господарство сусіда, за роботу отримує гроші;

б)  у вільний від навчання час та під час літніх канікул дівчина допомагає батькам, працюючи в їхньому фермерському господарстві;

в)  під час літніх канікул батько влаштував свою дочку секретаркою на роботу до себе на фірму?

У ч и т е л ь.

Кодексом законів про працю регулюються основні положення під час укладання трудового договору, питання робочого часу, трудової дисципліни, відпустки, заробітної платні, соціального захисту робітників тощо. Окремі положення КЗпП України регулюють питання праці молоді та неповнолітніх.

Учасниками трудових відносин є роботодавці та наймані працівники. Робітником виступає дієздатна фізична особа, що досягла 16 років. Як робітник може виступати окремий підприємець або уповноважені ним особи, адміністрація підприємства.

Завдання

Виявіть робітника та роботодавця.

1.  Громадянин А. був прийнятий на роботу до будівельної фірми.

2.  Громадянка Н. працює реалізатором у магазині, що належить приватному підприємцю.

3.  Громадянин К. найнявся на роботу до фермерського господарства.

4.  Громадянка С. була прийнята до школи вчителем молодших класів.

У ч и т е л ь. У ринковій економіці право на труд реалізується через ринок робочої сили (ринок праці). Це особливий суспільний механізм, за допомогою якого продавці робочої сили (працівники) можуть знайти потрібну їм роботу, а покупці робочої сили (роботодавці) — найняти собі робітників.

Виступи учнів із інформацією про сучасний стан   світового та національного ринку праці

 «Відкритий мікрофон»

Пригадайте та розкажіть відомі вам історії з життя ваших рідних та знайомих щодо проблем, які виникли у них під час працевлаштування.

Завдання

Користуючись інформацією, яку ви почули під час «Відкритого мікрофону», зробіть висновок:

•  Які зараз проблеми найчастіше супроводжують тих, хто має намір працевлаштуватись?

•  Чи вважаєте ви, що існуюча система рацеівлаштування населення є досить ефективною?

У ч и т е л ь. Одним зі способів пошуку роботи є звернення до державної служби зайнятості. Діяльність цієї служби регулюється Законом України «Про зайнятість населення».

Робота з правовим документом

Закон України «Про зайнятість населення»

Ст. 18. Державна служба зайнятості.

1. Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки та перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

2. Послуги, пов’язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються державною службою безкоштовно.

Ст. 19. Обов’язки та права державної служби зайнятості.

Державна служба зайнятості:

…консультує громадян, …, що звертаються до служби зайнятості про можливість отримання роботи, …, вимоги, що стосуються професії та інших питань, які є корисними для сприяння зайнятості населення;

…надає допомогу громадянам у виборі необхідної праці;

…організує в разі необхідності професійну підготовку та перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що проводять підготовку та перепідготовку громадян…;

…надає послуги з працевлаштування та професійної орієнтації робітникам, що бажають змінити професію чи місце роботи…

Завдання

1.  Визначте цілі створення служби зайнятості.

2.  Яку допомогу надає громадянам служба зайнятості?

3.  На яких умовах надається ця допомога?

У ч и т е л ь. Роботодавці з метою кращого підбору кадрів пропонують бажаючим влаштуватись скласти резюме, надати рекомендаційний лист та пройти співбесіду.

Резюме — це коротка інформація про ваші знання, досвід роботи й можливості, тобто своєрідний рекламний документ, що презентує важливу інформацію про шукача роботи. Воно має бути якісним та коротким (одна друкована сторінка). Резюме можна надати за факсом, звичайною або електронною поштою, подати особисто.

Робота в групах

1.  Запропонуйте ситуацію з приводу працевлаштування, вказавши, хто ви, яку освіту маєте, на яку роботу претендуєте.

2.  Складіть резюме, яке б могла надати ця людина під час працевлаштування (текст резюме складається на окремому аркуші і передається вчителю, оскільки буде використаний на наступному уроці).

У резюме бажано зазначити:

1.  Прізвище, ім’я та по батькові.

2.  Трудовий досвід: посади, що обіймали до цього часу, із зазначенням місця і часу роботи.

3.  Службову, домашню адресу, телефон.

4.  Іформацію про освіту (навчальні заклади, що їх ви закінчили, та фах, який ви отримали).

5.  Професійні досягнення (наукові публікації, премії, перемоги в конкурсах та на олімпіадах тощо).

6.  Наявність професійних навичок і досвіду роботи в цій галузі.

7.  Рівень володіння іноземними мовами.

8.  Інші  навички  (володіння  комп’ютером,  наявність  прав  водія тощо).

9.  На яку посаду ви претендуєте.

Якщо ваше резюме зацікавило роботодавця, вас можуть запросити на співбесіду. Співбесіда — це детальне особисте знайомство керівництва підприємства з особою, що бажає працевлаштуватись. Вона може бути попередньою (з начальником відділу кадрів, або менеджером з персоналу) і вирішальною (з керівником відділу, в якому ви будете працювати, чи з керівником підприємства).

У співбесіді можуть брати участь кілька працівників (менеджер, психолог тощо) та водночас декілька претендентів.

Завдання

•  Які запитання можуть бути поставлені претенденту під час співбесіди? (Узагальнений варіант запропонованих учнями запитань бажано зберегти до наступного уроку.)

Учитель. Ще одним способом реалізації права на працю є започаткування власної справи або підприємницька діяльність. Ці види діяльності регулюються Законами України «Про підприємництво» і «Про господарські товариства».

Робота з правовим документом

Закон України «Про підприємництво»

Ст. 1. Підприємництво в Україні.

Підприємництво — це безпосередня самостійна, систематична,на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Ст. 2. Суб’єкти підприємницької діяльності.

Суб’єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути:

…громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності.

Ст. 9. Право найму працівників і соціальні гарантії під час використання їх праці.

Для здійснення підприємницької діяльності підприємець має право укладати з громадянами договори про використання їх праці.

Закон України «Про охорону дитинства»

Ст. 22. Діти, які досягли 16-річного віку, мають право займатися підприємницькою діяльністю, можуть бути членами колективного сільськогосподарського підприємства та членами селянського (фермерського) господарства в порядку, встановленому законом.

Запитання

1.  Що таке підприємницька діяльність?

2.  Хто може займатися підприємницькою діяльністю, тобто бути її суб’єктами?

3.  З якого віку дітям надається право займатися підприємницькою діяльністю?

ІV. Підсумки уроку

Бесіда

1.  Що таке право на працю?

2.  Яким чином громадянин може його реалізувати?

•  Чи можуть неповнолітні реалізовувати це право? За яких умов?

•  Які існують основні способи працевлаштування?

V. Домашнє завдання

1.  Опрацювати параграф підручника.

2.  Написати  твір-роздум  «Що  дає  людині  реалізація  права  на працю?»

3.  Підготувати матеріали ЗМІ про випадки порушень трудового законодавства.

4.  Якщо наступний урок планується провести у формі рольової гри, то бажано розподілити ролі й запропонувати учням продумати свої дії згідно з цими ролями.

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты:  www.aau.edu.ua

                  www.upravo.org

                  www.nplu.kiev.ua

                   pravo.biz.ua

  chitalka.info

Урок 1

Тема.  Мета, завдання, особливості курсу

Мета:  ознайомити  учнів  з  метою  та  завданнями  курсу  «Правознавство. Практичний курс»; дати уявлення про особливості предмета; пояснити, як працювати на уроках практичного права; сформувати навичку самоаналізу та рефлексії щодо власних очікувань результатів упродовж  вивчення  даної  дисципліни;  виховувати  в  учнів  повагу  до демократичних і національних цінностей, які визначають громадянську самосвідомість і навчають правомірної поведінки особистості.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: мультимедійний урок.

Обладнання:  мультимедійне  обладнання,  електронна  презентація.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Незалежна Україна нараховує 20 років. Вона є невід’ємною частиною європейської політики, економіки, культури, освіти. А що ви знаєте про роль України на світовій та європейській аренах?

ІІІ. Вивчення нового матеріала

У ч и т е л ь.

Із уроків біології, географії, історії, математики ви вже дізналися, що все у Всесвіті, у природі, навіть в окремій державі підпорядковується певним законам та існує за своїми правилами. Закони бувають різні. Є закони Божі, закони природи. Також

за певними законами живе держава. Важко жити в суспільстві й працювати на його благо в хаосі, безладі, керуючись лише правилом «Що хочу, те й роблю». І тому люди з давніх-давен почали впорядковувати своє життя. Давайте згадаємо історію та наведемо приклади та факти, що свідчать про споконвічне прагнення людей розробити універсальні закони життя.

«Історичний калейдоскоп»

Форма роботи — «Відкритий мікрофон». Учні виступають з короткими повідомленнями історичних фактів.

 1. XI століття. Київська Русь.

Період князювання великого, могутнього Ярослава Мудрого. Ним було складено одну з найперших юридичних пам’яток Київської Русі — «Руську Правду».

Сьогодні відомо 06 списків, які відображають історію права власності, види договорів, покарань, що існували на той час у Київській Русі.

2. 

У 1588 р. на землях України починає діяти Литовський статут, який на той час захищав інтереси польсько-литовської шляхти, що панувала на території України.

3. 

Значне місце в правовій культурі України посідає магдебурзьке право, яке встановлювало порядок виборів і функцій органів міського самоврядування, суду, купецьких об’єднань, цехів, спадкоємництва, визначало покарання за різні види злочинів. Застосування магдебурзького права було припинено на території України 1786 року, окрім Києва, де воно зберігалося аж до 1835 р.

4. 

У 1710 р. відомий український гетьман Пилип Орлик склав першу  демократичну  Конституцію  «Пакти  й  конституції  законів і вольностей Війська Запорозького», де встановлювався державний суверенітет і визначалися кордони Української держави.

Евристична бесіда

1.  Чому людина має знати закони?

2.  Де містяться закони держави: в яких документах? Назвіть основні з них.

3.  Як ви розумієте поняття «демократична держава», «правова держава»?

4.  За яких умов нашу країну можна перетворити саме на таку державу?

Розповідь вчителя про мету, завдання, систему роботи учнів під час вивчення навчального курсу «Правознавство (практичний курс». Ознайомлення з програмовими вимогами до предметних компетенцій. (Супроводжується електронною презентацією, на слайдах якої є короткий матеріал для конспектування учнями.)

Завдання

Поміркуйте і визначте, чи є правовідносинами:

а)  користування житлом

б)  купівля речей;

в)  проїзд у транспорті;

г)  відвідування школи;

д)  трудова діяльність;

е)  заощадження в банку.

Відповідь спробуйте пояснити.

IV. Рефлексія

Бесіда з учнями

1.  Чи зрозумілі вам основні ідеї нового навчального курсу?

2.  Чи відповідають вони вашій уяві про те, яким повинне бути навчання правових знань у школі?

3.  Як на вашу думку, чи потрібно взагалі в школі вивчати юридичні знання? Чому це так важливо? Доведіть свою позицію, наводячи приклади з життя, з власного досвіду, з інформаційних джерел, які вам відомі.

V. Підбиття підсумків уроку

У ч и т е л ь. Основою духовного, соціального, економічного і культурного розвитку суспільства і держави є освіта. Метою освіти завжди був і залишається всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей.

Сьогодні освіта є важливим фактором залучення людини до державотворення, до вирішення актуальних суспільних проблем. Тому важливою зараз стає саме правова освіта. Підростаюче покоління повинне знати й поважати закони свого суспільства й світової спільноти.

Особливо важливе значення на сьогодні має практична освіта, яка не тільки пропонує знання, але й надає можливість застосувати їх на практиці, створюючи ситуацію реального життя.

 Великий князь Київської Русі Володимир Мономах радив: «А коли добре щось умієте, то не забувайте, а чого не вмієте — того учітеся…».

Тож будемо вчитися права, пам’ятаючи, що воно є важливим регулятором життя і поведінки людини. Будемо на наших уроках здобувати юридичні знання та соціальний досвід, який стане в пригоді вам під час розв’язання конкретних життєвих проблем.

VІ. Домашнє завдання

Повторити знання з історії виникнення держав, актуалізувати знання щодо законів людського співжиття.

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты:  www.aau.edu.ua

              www.upravo.org

              www.nplu.kiev.ua

              pravo.biz.ua

              chitalka.info

Урок 2

Тема.  Що таке правила та як вони виникають

Мета: пояснити учням, що таке правила, ознайомити їх із процесом виникнення правил у суспільстві: на різноманітних прикладах з практичного життя довести, як ці правила діють; формувати правильне ставлення учнів до правил співжиття людей та необхідності їх дотримання.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:        Декларація прав людини, мультимедійне обладнання, електронна презентація.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Значним прогресом у розвитку світового суспільства в ХХ ст. стало розуміння цінності людської особистості, її гідності, честі.

Це сприяло усвідомленню необхідності забезпечити хоча б мінімальні гарантії існування та вільного розвитку індивідуума. Практичним вираженням цього є прагнення всієї світової спільноти визначити загальнолюдський мінімум прав і свобод, який був би забезпечений кожній людині й в кожній країні. Перед вами

важливий міжнародний документ — Декларація прав людини. Відкрийте її та прочитайте першу статтю.

Робота з документом

Учні вголос читають і коментують статті Декларації прав людини.

Запитання

1.  Як ви розумієте вислів, що «Всі люди народжуються вільними та рівними у своїх правах»?

2.  А чи завжди так було? Свою відповідь доведіть прикладами з історії людства.

У ч и т е л ь.

Коли ми згадуємо про випадки порушень прав людини в минулому чи сьогодні, ми говоримо, перш за все, про невисокий рівень правової культури людей, а саме — про негативнее ставлення людини до права. У минулому такі порушення траплялися набагато частіше, бо не було ще власне понять «право», «правило», «закон». Про те, як виникли ці поняття, як сучасна людина дійшла розуміння і необхідності в них, ми дізнаємось на сьогоднішньому уроці.

Запитання і завдання

1.  Що вивчає предмет «Практичне право»?

2.  Чому необхідно знати свої права та обов’язки?

3.  Наведіть приклади з життя, де вам їх необхідно застосовувати.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

«Подорож у часі» (за електронною презентацією)

Клас поділяється на групи: «спостерігачі» та «експерти». На слайдах представлено «картинки з життя» людей певної епохи.

«Спостерігачі» коментують побачене. Висловлюють своє враження, свою думку. «Експерти» дають відповіді на запитання, доповнюють висловлювання «спостерігачів», роблять висновок про правильність суджень.

Слайд 1. Доісторичні часи. Життя первісної людини

  •  За якими правилами жили первісні люди, якими законами користувалися? (Учні розповідають, використовуючи знання, отримані під час вивчення курсу історії)

Слайд 2. Перші в історії держави

1.  Чому люди об’єдналися?

2.  Що стало причиною появи перших держав?

3.  Чи потрібні були тут правила? Які? Наведіть приклади.

Слайд 3. Феодальний лад. Капіталізм

1.  Як змінюються правила життя людей в ці часи?

2.  Що впливає на формування правил, норм, законів?

Слайд 4. Сучасне суспільство

1.  Порівняйте сучасні правила та норми суспільного життя.

2.  Які спільні та відмінні ознаки ви знаходите в сучасному світі?

У ч и т е л ь. Люди протягом свого існування завжди прагнули організувати, упорядкувати, врегулювати своє життя. Тому вони постійно вигадували якісь правила, бо без них порядку не має. Так уявляла собі первісна людина, так мислить сьогодні наш сучасник. Яку б сферу нашої життєдіяльності ви не взяли, завжди там існують якісь правила. Вони бувають досить прості й зручні для виконання, а інколи — складні, незрозумілі, тому їх важко виконати.

Кожна людина обирає для себе: чи діяти за правилами, чи їх порушувати. Але, співіснуючи між людей, жоден із нас не може відмовитися навіть від найбільш простих правил. Назвіть їх. (Відповіді учнів) А які ще правила ви знаєте? Де вони використовуються?

Словарно-тематична робота

Учні визначають сутність понять, записують їх у зошити, наводять приклади.

Правило — це вираження за певних умов дозволу чи вимоги здійснити або утриматися від здійснення якогось вчинку (мається на увазі певна діяльність чи бездіяльність). Такі правила називають відповідно дозволами чи вимогами (наказами). Це так звані прості правила. З низки простих правил складаються більш складні та структуровані. Правила вивчаються в будь-якій сфері наукового знання. Існує спеціальна наука, яка вивчає самі правила, —

деонтична логіка (нормативна логіка).

Доберіть синоніми до слова «правило»: закон, початок, норма, принцип, положення, статут, постанова, звичай, традиція.

Дидактична гра «Однокорінні слова»

Учням пропонується навести приклади однокорінних слів до слова «право» і виявити спільний корінь. Мета — вийти на слово «правило».

Практична робота

Форма роботи — «Акваріум».

Учні центрального кола обговорюють правила для нової, щойно вигаданої гри. Учні зовнішнього кола спостерігають, потім коментують та аналізують побачене.

У ч и т е л ь. Зараз ви на власному прикладі переконалися, як важко розробити правила, але ще важче їх дотримуватися, особливо коли йдеться про правила життя й співжиття людей в суспільстві.

Робота з документом

Прочитати статті Декларації прав людини. Знайти, що є в них спільного із загальнолюдськими правилами і нормами.

IV. Рефлексія

Бесіда

1.  Як ви зрозуміли, що таке «правило»?

2.  Чому в суспільстві виникають правила? Навіщо вони потрібні?

3.  Як в історичному просторі та часі змінювалися правила життя людини?

4.  Чи важко розробляти «власні» правила? На що при цьому необхідно звертати увагу?

5.  Як вважаєте, чи можна жити в суспільстві та не виконувати правила проживання в ньому? Чому? Аргументуйте свою точку зору.

У ч и т е л ь.

Дотримання правил — це одна з важливіших рис людини. Саме вона надає їй можливість відчувати все цінне та позитивне, що є у світі. Вона формує правову поведінку людини. Зараз важко уявити, що у світі раптом зникнуть всі правила та норми, закони та звичаї. Тому сподіваюсь, що у майбутньому вам, теперішнім учням, доведеться будувати справжню правову державу, в якій ви почуватиметесь не безправними «гвинтиками» чи

внутрішніми емігрантами, а повноправними й активними громадянами. Це процес поступовий, нелегкий, бо саме так відбувалося осмислення усього дійсно цінного та величного в духовному поступі людства.

На наших заняттях ми поступово формуємо особисту правову культуру.

V. Домашнє завдання

1.  Вивчити нові поняття, вміти застосовувати їх при аналізі життєвих та історичних ситуацій.

2.  Написати мініатюру «Мої правила життя».

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты:  www.aau.edu.ua

              www.upravo.org

              www.nplu.kiev.ua

               pravo.biz.ua

               chitalka.info

Урок 3

Тема.  Що таке закон

Мета: пояснити учням, що таке право, галузь права та норма права, познайомити їх із процесом виникнення права у суспільстві: на прикладах з життя показати, як ці правила діють; формувати правильне ставлення учнів до правил співжиття людей та необхідності їх дотримання; наводити приклади правових норм та розрізняти їх види, характеризувати правові відносини та наводити приклади правових ситуацій.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку:          урок з використанням інтерактивних технологій.

ХІД УРОКУ   

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності актуалізація опорних знань

1.  Що таке правило?

2.  Навіщо в житті потрібні правила?

3.  Які правила найбільш важливі? Чому?

Перевірка письмового домашнього завдання

Учні презентують власні мініатюри.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Виконати завдання за варіантами.

1-й варіант

У ч и т е л ь. Розрізняють правила (норми) моральні, релігійні, правові, політичні, етичні, традиційні. Визначте, яких правил стосуються наведені норми:

а)  поводься так, як би ти хотів, щоб поводились з тобою;

б)  заходячи до хати, привітайся з господарями;

в)  в Україні на Різдво відвідують хрещених батьків;

г)  в транспорті поступайтеся місцем інвалідам;

д)  переходити дорогу необхідно тільки у визначеному для цього місті;

е)  перевищення швидкості під час автомобільного руху карається штрафом.

2-й варіант

«Правовий диктант» (необхідно з’ясувати, які з наведених ситуацій є юридичною, а які моральною нормою):

а)  викладач підійшла до учня, який сидів, і почала з ним розмовляти. Учень, продовжуючи сидіти, охоче відповідав на запитання;

б)  учень кинув недопалок на підлогу в коридорі школи;

в)  учень запізнився на заняття на 30 хвилин без поважної причини;

г)  учень не привітався з викладачем;

д)  учениця 10 класу не поступилася місцем у трамваї похилому чоловікові;

е)  учень виготовив ніж з набірною ручкою;

ж)  група учнів після відбою бешкетувала в гуртожитку.

Відповіді: норми права: б, в, е, ж; норми моралі: а, г, д.

«Мозковий штурм»

Обговорити в парах і зробити висновок про те, які з наведених у попередньому завданні, є…

а)  обов’язковими;

б)  найбільш важливими;

в)  загальнообов’язковими:

г)  необхідними;

д)  у разі порушення тягнуть за собою відповідальність.

Висновок

Правові норми — це загальнообов’язкові, найбільш важливі та необхідні норми соціальної поведінки.

Сукупність взаємопов’язаних загальнообов’язкових норм поведінки, що встановлюються гарантуються та охороняються державою з метою регулювання відносин у суспільстві, називається правом.

Запитання

•  На якій ще відмінності права акцентується увага в цьому визначенні?

Робота в зошитах

Записати визначення понять.

Правила, які регулюють відносини між людьми у певній сфері життя (у сім’ї, під час навчання, на роботі), називаються галузями права.

Сімейні відносини регулює сімейне право; відносини на роботі — трудове; права та обов’язки — конституційне; діяльність державних органів — адміністративне; питання, пов’язані зі злочинами, — кримінальне.

Конкретні загальнообов’язкові правила — це норми права.

Колективна робота

У вигляді дерева відобразити взаємозв’язок між правилами (звичаями, мораллю, правом тощо), правовими галузями і нормами права.

У ч и т е л ь.

Відносини між людьми, що регулюються цими нормами та законами, називаються правовідносинами. Життєві відносини між людьми та створеними ними організаціями мають різні сторонни та форми зовнішнього вияву, включають в себе різноманітні елементи суспільних відносин — не лише правових, а й моральних, релігійних, політичних,  культурних,  міжнаціональних  та  ін.  Не  всі  суспільні відносини охоплюються правовим регулюванням. Правового характеру набувають лише ті суспільні відносини, що є актами поведінки, які мають соціальну цінність. В юриспруденції правовими відносинами вважають лише ті, що пов’язані між собою юридичними правами та обов’язками та охороняються державою.

Люди повинні підкорятися правовим приписам норм права. Порушення цих норм тягне за собою владний державний примус з метою добитися від суб’єкта права такої суспільної  поведінки,  яка відповідає  загальновизнаним  правовим нормам.

Учасники правових відносин в юридичній літературі називаються суб’єктами правовідносин.

Правовідносини включають також об’єкт правовідносин та юридичний факт.

Суб’єкти правовідносин —  це окремі люди, підприємства, установи,організації і вся держава в цілому, які відповідно до норм права виступають носіями суб’єктивних юридичних прав та обов’язків. Суб’єктами правовідносин можуть бути особи правоздатні (тобто носії прав та обов’язків) та дієздатні (тобто здатні своїми діями реалізувати свої права та виконувати свої обов’язки).

Суб’єктами правовідносин не можуть бути малолітні діти та психічно хворі особи, не здатні до правильної оцінки наслідків власних дій, а також організації, що припинили існування.

Об’єкти правових відносин — це конкретні речі та види власності, з приводу володіння якими суб’єкти вступають у правові відносини між собою.

Юридичний факт права — це передбачені законом обставини, з настанням яких виникають, припиняються або змінюються правові відносини.

Такі життєві обставини поділяють на дві групи — дії, що залежать від волі суб’єктів правовідносин, та події, що не залежать від їхньої волі (стихійні явища, народження та природна смерть людини, досягнення нею повноліття тощо).

Законність передбачає поділ дій людей на правомірні (тобто такі, що відповідають правовим приписам) та неправомірні (правопорушення). Юридичні факти формулюють гіпотези правових норм. Вони мають досить велике значення для правового регулювання суспільних відносин у повсякденному житті.

IV. Підсумки уроку

Рефлексія

1.  До яких норм належать такі ситуації:

а)  перехід вулиці у недозволеному місті;

б)  кожен громадяни повинен сплачувати податки;

в)  любити ближнього свого;

г)  поступатися дорослим місцем у транспорті;

д)  носити брудне взуття?

2.  До яких галузей права належать такі правові норми:

а)  розірвання шлюбу;

б)  працевлаштування;

в)  порушення правил громадського порядку;

г)  вживання спиртних напоїв;

д)  невиконання батьками обов’язків щодо своїх дітей?

V. Домашнє завдання

Підібрати по 2–3 приклади правовідносин.

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты:  www.aau.edu.ua

              www.upravo.org

              www.nplu.kiev.ua

              pravo.biz.ua

                   chitalka.info

Урок 4

Тема.  Правомірна поведінка. Правопорушення та юридична відповідальність

Мета: дати уявлення про поняття «закон», ознаки закону та процедуру прийняття закону; формувати вміння розрізняти ознаки закону, описувати процедуру прийняття законів, розрізняти закон і підзаконний акт; аналізувати ситуацію, що регулюється підзаконним актом, пояснюючи його; виховувати повагу до дотримання законів.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: з елементами ігрових технологій.

Обладнання: персональні комп’ютери з підключенням до Інтернету.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація базових знань

Фронтальне опитування

1.  Що таке право?

2.  Що таке галузь права? Наведіть приклади.

3.  Що таке норма права? Як ви можете довести правильність своєї відповіді.

4.  Наведіть приклади правових норм, класифікуйте їх за видами.

5.  Охарактеризуйте правові відносини та наведіть приклади правових ситуацій.

6.  Як ви оцінюєте роль права в житті людей?

Дидактична гра «Вгадай галузь»

Клас розподіляється на групи. Кожна група наводить приклад правовідносин. Завдання інших груп відгадати, до якої галузі вони належать.

ІІІ. Викладання нового матеріалу

У ч и т е л ь. Обов’язковість та однаковість правових норм досягається дією закону (лат.  lex) як усталеного зв’язку між діями і вчинками людей та їх наслідками. Саме закон, за словами Ж.-Ж. Руссо, є необхідною умовою громадянської асоціації та співжиття. Адже

право не лише гарантує рівну міру свободи, справедливості, але й накладає на людей зобов’язання, виконання яких є необхідним для забезпечення прав інших, що досягається дією закону. У процесі законодавства право набуває статусу закону (позитивується), тобто йому надається форма загальності й визначеності. Тому закон не просто взаємопов’язаний із правом, а є необхідною загальнообов’язковою формою його об’єктивації, вираження і дії

в суспільному житті.

Закон, на відміну від права, формується людьми свідомо й цілеспрямовано. А тому він не може не відображати корисливих інтересів законодавця. Закон може бути знаряддям реалізації права, а може й суперечити праву, бути повністю або частково формою

офіційного визнання, нормативної конкретизації і захисту як права, так і неправових вимог, дозволів чи заборон. Ось чому в політиці розрізняють закони правові та неправові, авторитарні, які є тільки законодавчо оформленим свавіллям. Стає зрозумілим, чому

прийняття законів є предметом гострої політичної боротьби, безпосередньо пов’язаної зі змаганнями різних корпоративних сил за державну владу, за участь в її здійсненні. Але за будь-яких обставин дієвість та ефективність прийнятих законів як сили дотримання встановленого порядку й справедливості буде залежати від того, наскільки вони адекватні праву. Як правове явище закон виступає тільки у формі об’єктивно зумовлених властивостей права. Тільки за таких обставин закон стає правовим законом, тобто правом, що одержало офіційну форму визнання, конкретизації й захисту.

Правовий закон — адекватне вираження права в його офіційному  визнанні,  загальнообов’язковості,  визначеності  й  конкретності.

Щоб загальнообов’язковість і гарантованість була реальною, а норми зрозумілими для всіх, вони повинні бути записані перш за все в офіційних нормативно-правових актах (документах), які містять правові норми і приймаються органами законодавчої влади.

Такі документи називаються законами.

Набуття законом такого статусу є складним процесом. Він передбачає не лише врахування об’єктивних властивостей і вимог права, що є першою і необхідною умовою, а й залежить від багатьох інших об’єктивних і суб’єктивних соціальних, економічних, політичних

чинників. Невідповідність закона праву може бути спричинена особливостями суспільно-політичного ладу, що не визнає право, а також неправовою позицією законодавця або низькою правовою, законодавчою культурою тощо.

Для уникнення появи законів, що порушують право, людство виробило й утвердило систему спеціальних інститутів, процедур і правил як законотворчої діяльності, так і контролю за відповідністю закону праву. Йдеться про систему противаг у відносинах між законодавчою, виконавчою і судовою гілками влади, загальносудовий, конституційно-судовий, прокурорський контроль за правовою якістю закону.

Закон не має іншої сутності, крім сутності права. Загальнообов’язковою силою володіє тільки правовий закон. Інакше слід було б визнати, що нічого власне правового не існує, що за допомогою сили можна допустити будь-яке свавілля.

Утвердження принципу верховенства права передбачає законодавче визнання, закріплення і захист усіх юридично значущих аспектів свободи людини як духовної особистості, як вільного, незалежного й автономного суб’єкта в усіх сферах суспільного життя.

Відповідні сучасні вимоги щодо цього втілені в Конституції України (1996), в якій проголошено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, що головним обов’язком держави

є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання, що включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної.

Громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних та інших інтересів, які не посягають на права і свободи інших людей. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських

організацій.

Суттєвим  щодо  конституційно-правового  закріплення  моральної,  релігійної  та  загалом  духовної  свободи  й  автономії  особи є положення Конституції про захист державою гідності особи; про  право  кожної  людини  на  свободу  та  особисту  недоторканність; недоторканність житла; про гарантування таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; про особисту і сімейну таємницю тощо. Таке правове визначення, закріплення і захист свободи особи у відповідних сферах суспільного  життя  є  необхідною  умовою  нормального  буття  і  функціонування  не  лише  неправових  соціальних  норм  і  регуляторів (моралі,  релігії,  етики,  естетики  тощо),  але  й  самого  права  у загальній  системі  соціальних  норм  і  соціальної  регуляції  суспільства.

Евристична бесіда

1.  Згадайте, чим норми права відрізняються від інших правил.

2.  Для чого призначені закони?

3.  Чому вони посідають важливе місце в нашому житті і в житті держави?

Завдання для роботи в групах

Обговоріть у групах і вкажіть 3–5 критеріїв того, яким повинен бути закон.

Практична робота

У ч и т е л ь.

У нашій державі закони приймає Верховна рада.

Закони можуть прийматися на референдумі. Спочатку вноситься проект закону, потім він обговорюється в декількох читаннях і приймається. Для прийняття Конституції (Основного Закону) та конституційних законів необхідно, щоб за них проголосували дві  третини від загального складу Верховної Ради, звичайні закони приймаються простою більшістю голосів.

1.  Підрахуйте, скільки голосів потрібно для прийняття закону, якщо загальний склад Верховної Ради 450 народних депутатів.

2.  Хто приймає рішення:

а)  про перелік випускних екзаменів;

б)  про розташування місць паркування автомобілів у вашому місті;

в)  про розмір пенсій та мінімальної заробітної плати;

г)  про розмір плати у громадському транспорті;

д)  про розмір комунальних платежів?

У ч и т е л ь. Таким чином ми бачимо, що Верховна Рада не вирішує всіх проблем суспільного життя.

Президент, Кабінет Міністрів, міністерства, ради всіх рівнів приймають рішення в межах своєї компетенції або своєї галузі і видають нормативні акти, які мають назву підзаконних. Закон має вищу юридичну силу, з чого випливає, що підзаконні акти не повинні підміняти їх чи суперечити їм.

Вони є підзаконними тому, що приймаються на основі законів, відповідно до законів та на їх виконання.

Дидактична гра

Учням за допомогою жестів (наприклад, підняття та опускання рук) пропонується визначити, які з перелічених вчителем нормативних актів є законами, а які — підзаконними.

робота з правовими документами

У ч и т е л ь.

Тексти прийнятих законів публікуються в газетах Верховної Ради «Голос України» та уряду «Урядовий кур’єр». Крім того,

видаються окремі збірки законів за галузями права — Кодекси, або ж вони публікуються в синхронному порядку. На сьогодні тексти законів можна знайти також в Інтернеті.

Завдання

•  За допомогою Інтернету знайти сайти, на яких розміщено правові документи. Ознайомитися з одним з них, скласти анотацію.

ІV. Підсумки уроку

Бесіда на закріплення матеріалу

1.  Що таке закон?

2.  Яку роль відіграють закони в житті суспільства?

3.  Для чого потрібні підзаконні акти?

4.  Яким вимогам повинні відповідати закони та підзаконні акти?

V. Домашнє завдання

У будь-якій газеті або в Інтернеті знайдіть інформацію про будь-який закон або підзаконний акт, проаналізуйте інформацію за такими параметрами:

•  ким і коли прийнятий;

•  з якою метою, для розв’яза якої проблеми;

•  яких верств суспільства стосується.

Аналіз та короткий зміст закону зафіксувати в зошиті.

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты:      www.aau.edu.ua

                  www.upravo.org

                  www.nplu.kiev.ua

                   pravo.biz.ua

  chitalka.info

Урок 5

Тема.  Правопорушення  та юридична відповідальність

Мета: дати уявлення про те, що таке правопорушення та юридична відповідальність, їх ознаки і види, про обставини що звільняють від юридичної відповідальності; сформувати вміння: пояснювати, що таке правопорушення, описувати його ознаки, розрізняти види правопорушень, наводити приклади правопорушень; розтлумачувати поняття «юридична відповідальність», називати види юридичної відповідальності; наводити приклади обставин, що звільняють від юридичної відповідальності; аналізувати правові ситуації щодо правопорушень, оцінювати вчинки та поведінку учасників ситуацій з точки зору її правомірності; виховувати повагу до правомірної поведінки.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: урок за технікою «Мереживо думок».

Обладнання: картки із завданнями та життєвими ситуаціями.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

Аналіз і короткий зміст законів, знайдених учнями, за такими параметрами:

•  ким і коли прийнятий;

•  з якою метою, для розв’язання якої проблеми;

•  яких верств суспільства стосується.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності завдання

Розташуйте в правильній послідовності етапи прийняття законів.

а)  Затвердження закону;

б)  внесення законопроекту;

в)  опублікування закону;

г)  підписання закону Президентом;

д)  обговорення закону.

Відповідь: б д а г в.

ІV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь.

Правомірна поведінка — це суспільно корисна правова поведінка особи (дія або бездіяльність), яка відповідає розпорядженням юридичних норм та охороняється державою.

Ознаки правомірної поведінки:

а)  є суспільно корисною соціальною поведінкою, забезпечує організованість і гармонійність громадського життя, стійкий правопорядок, є найважливішим чинником розв’язання

завдань і виконання функцій держави і суспільства, задоволення інтересів суб’єктів права;

б)  втілена в юридичній формі — відповідає нормам і принципам права;

в)  має свідомо вольовий характер, який виражається зовні у вигляді дії або бездіяльності, здійснюється у формах реалізації норм  права —  дотримання,  виконання,  використання  (громадянами), правозастосування (посадовими особами), спричиняє юридичні наслідки — юридичні акти, юридичні вчинки;

г)  гарантується, охороняється державою.

Слід зважити на те, що правомірна поведінка складається з елементів — правомірних вчинків, тобто таких, що мають суспільно корисний характер. В основі правомірної поведінки лежить розуміння справедливості і корисності розпоряджень правових норм,

відповідальності перед суспільством і державою за вчинки, що є показником соціальної зрілості та юридичної грамотності особи.

Правомірна поведінка становить сутність правопорядку. Через правомірну поведінку здійснюється управління суспільством, його життєдіяльність. В основу більшості чинних у суспільстві правовідносин покладена правомірна поведінка. Правомірна поведінка, на відміну  від  протиправної,  характеризується  соціальною  корисністю, відповідністю моделям, відображених у правових нормах, позитивними юридичними наслідками. Основною юридичною ознакою правомірної поведінки є, з формального боку, її адекватність правовим нормам.

Однією з найбільш відомих класифікацій правомірної поведінки є поділ її відповідно до особливостей суб’єктивної сторони на активно правову,  звичайну,  конформну  і  маргінальну.  Правова  активність полягає у добровільності здійснення правових норм, переконаності в їх необхідності і справедливості, ґрунтовному знанні права, всебічній

участі у правовій діяльності.

Звичайна правомірна поведінка характеризується тим, що необхідність її здійснення стала притаманною суб’єкту властивістю і може навіть не усвідомлюватись ним в усіх її аспектах. Основу конформної поведінки становить пасивно-пристосовницьке ставлення до правового середовища, яке здійснюється за принципом «Робити так, як роблять інші».

Маргінальна поведінка базується на мотивах страху перед юридичною відповідальністю. Такий стан суб’єкта характеризується готовністю до протиправних дій у випадку послаблення нагляду за його поведінкою.

Бесіда

Чим відрізняється поведінка людей в таких ситуаціях:

а)  дівчина перейшла дорогу у призначеному для цього місці;

б)  чоловік не сплатив за проїзд у тролейбусі, хоча не мав проїзного квитка;

в)  водій поїхав на червоне світло;

г)  покупець сплатив гроші за придбаний ним товар?

Після відповідей учнів, вчитель пояснює, що у варіантах а) та г) ми маємо приклад правомірної поведінки, тобто такої, що відпові дає чинними законам та нормам права. У варіантах б) та в) даються приклади неправомірної поведінки, тобто такої, що порушує чинні

норми права та закони. Неправомірна поведінка ще називається правопорушенням.

Правопорушення — це винне протиправне діяння, вчинене суб’єктом правовідносин.

Ознаки:

1)  суперечить нормам права;

2)  порушує певні правові вимоги;

3)  дія, що завдає шкоди;

4)  винна дія (умисна чи необережна).

Залежно від ступеня небезпеки, завданого правопорушенням, вони поділяються на злочини та проступки.

Технологія «мереживо думок»

1.  Познайомтеся з правовими ситуаціями і дайте відповіді на запитання.

А.  Під час футбольного матчу фанати двох команд вчинили сутичку з грубою лайкою та застосуванням фізичної сили, в результаті чого багато з них отримали тілесні ушкодження, були зламані крісла на стадіоні.

Б.  Покупець у магазині втратив свідомість. Падаючи, він розбив вітрину.

Запитання

1)  Чи винен покупець у скоєному правопорушенні?

2)  А фанати з попереднього прикладу?

2.  Розгляньте наведені приклади та з’ясуйте, в якому випадку йдеться про умисну, а в якому про необережну вину.

А.  Учні кидали каміння у вікна школи.

Б.  Учні, граючи у футбол, розбили вікно.

3.  Розгляньте наведені приклади і дайте відповіді на запитання.

А.  16-річні юнаки не загасили в лісі багаття.

Б.  11-річна дівчина перейшла дорогу у невстановленому місці.

В.  Учні 11-го класу зламали лаву у парку.

Запитання

1)  Чи є ці ситуації правопорушенням?

2)  Для чого вказано вік правопорушників?

3)  Чи будуть вони відповідати, якщо зроблять заяву, що не знали, що цього робити не можна?

Висновки

1.  Юридична відповідальність настає у разі правопорушення.

2.  Юридична відповідальність залежить від віку правопорушника.

3.  Незнання законів не позбавляє відповідальності.

У ч и т е л ь. За різні види правопорушень передбачено різні види юридичної відповідальності:

1)  дисциплінарна (порушення навчальної та трудової дисципліни) — не обмежена віком;

2)  адміністративна (несплата за проїзд, вживання спиртних напоїв у невстановлених місцях, голосна музика в нічний час та інші порушення громадського порядку) — настає з 16 років, а з 14 до 16 — відповідають батьки;

3)  цивільна (завдання матеріальної шкоди підприємствам та організаціям) — настає з 15 років, якщо правопорушник має власні кошти; якщо коштів правопорушник не має або

не досяг 15 років, за вчинення правопорушення відповідають батьки;

4)  кримінальна (за кримінальне правопорушення (злочин)) — настає в 16 років, в особливо тяжких випадках — з 14.

Завдання

Ознайомтеся з переліком правових ситуацій і визначте:

1)  яке правопорушення скоєно;

2)  який вид відповідальності;

3)  чи будуть правопорушники притягнуті до відповідальності?

А.  Трирічна дівчинка вибігла на дорогу, і водій, щоб не збити її, з’їхав з дороги і пошкодив кіоск.

Б.  15-річний хлопець, катаючись на велосипеді, збив перехожого; в результаті зіткнення пошкоджено мобільний телефон перехожого.

В.  16-річна працівниця лікарні запізнилася на роботу.

Г.  14-річні підлітки відкрили припарковану у дворі автівку і поїхали на ній кататися, згодом хлопці потрапили в аварію.

Д.  Троє підлітків, віком 14-ти, 15-ти та 16-ти років напали на перехожого й погрожуючи ножем, намагались відібрати в нього гаманець. Захищаючись, перехожий завдав підліткам легких тілесних ушкоджень…

У ч и т е л ь.       

Юридична відповідальність  — це примус, який здійснюють щодо правопорушника уповноважені на це державні органи: прокуратура, міліція, Служба безпеки, суд. До правопорушника застосовуються певні санкції: позбавляють певних статків, цінностей, обмежують у правах. Примус здійснюється на основі закону і в його межах.

Але трапляються ситуації, коли людина, навіть винна, не несе кримінальної відповідальності.

Завдання

 Поверніться до раніше розглянутих правових ситуацій і дайте відповіді на запитання.

1.  Чи винен водій у пошкодженні кіоска?

2.  Чи винен перехожий у тому, що хулігани отримали тілесних ушкоджень?

3.  Чи нестимуть вони відповідальність за вчинене і чому?

Учитель, вислухавши відповіді учнів, робить узагальнення.

У ч и т е л ь.  У першій  ситуації  ми  маємо  приклад  крайньої необхідності,  тобто  шкода,  яка  завдана  іншій  людині,  не  може бути  усунена  іншими  засобами  і  не  перевищує  межі  крайньої необхідності.  В останньому  випадку  ми  маємо  приклад  необхідної  оборони,  тобто  коли  людина  захищає  своє  право  на  життя, здоров’я  та  майно  і  цей  захист  не  перевищує  межі  необхідної оборони.

V. Підсумки уроку

1.  Що таке правопорушення?

2.  Що таке юридична відповідальність?

3.  В яких випадках людину притягують до юридичної відповідальності, а в яких ні?

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты:  www.aau.edu.ua

              www.upravo.org

              www.nplu.kiev.ua

               pravo.biz.ua

                   chitalka.info

Урок 6

Тема.  Що таке Конституція

Мета: дати уявлення про те, що таке конституція, визначити характерні ознаки, які характеризують Конституцію України як Основний Закон держави, зміст її окремих положень, називати три гілки органів влади в Україні та їх повноваження; формувати вміння: пояснювати що таке конституція, характеризувати Конституцію України як Основний Закон держави, тлумачити зміст її окремих положень, називати органи законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні, описувати їх окремі повноваження.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: урок з використанням інтерактивних технологій.

Обладнання: тексти Конституції України, конституцій інших країн (Росії, Білорусії тощо).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів

Правовий диктант

Дати визначення понять: «правило», «право», «закон», «правовідносини»,  «правомірна  поведінка»,  «юридична  відповідальність», «мораль», «галузь права», «норма права», «правопорушення».

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. Кожен нормативно-правовий акт має своє призначення,  мету  і  завдання.  Це  також  стосується  Конституції  як Основного  Закону  держави  і  джерела  кримінально-процесуального права.

Конституція є політико-правовою базою стабільності конституційно-правового  статусу  особи;  на  її  базі  створюються юридичні механізми забезпечення та захисту прав людини. Конституція  посідає  особливе  місце  як  серед  джерел  кримінально-процесуального права, так і серед усіх законодавчих актів інших галузей  права,  вона  є  Основним  Законом,  основним  джерелом національної  правової  системи.  У ній  містяться  найголовніші пункти, що відбивають правову концепцію нашої держави і суспільства  на  сучасному  етапі  його  розвитку.  Положення  Конституції завжди є первинними, установчими. Виходячи з досягнень усталеної конституційної теорії і практики, визначення Конституції  Основним  Законом  слід  розуміти  як  акцентування  на  її основоположності стосовно держави і права. Держава об’єктивно зацікавлена як у тривалості існування та стабільності конституції,  так  і  в  її  особливому  правовому  захисті.

У ній закріплені основні права, свободи та обов’язки громадян, основи державного ладу, основи будови держави, визначено, як утворюються та діють органи державної влади. Конституція є фундаментом всіх законів держави, її Основним Законом. Вона має найвищу юридичну силу. І це означає, що всі закони та підзаконні акти повинні відповідати нормам, записаним у Конституції. На основі кожної норми Конституції приймається відповідний закон або підзаконний акт. Сама ж Конституція приймається згідно з особливо визначеним порядком.

Для законів та інших правових актів Конституція виступає юридичною базою. Вона встановлює:

•  види правових актів, які приймаються державними органами;

•  визначає сфери та об’єкти законодавчого регулювання;

•  прямо називає законі, які повинні бути прийнятими.

Юридичні властивості Конституції:

•  верховенство;

•  вища юридична сила;

•  юридична база законодавства.

В юридичній науці та практиці Конституції приділяється особлива увага. Нею займається спеціальна галузь — конституційне право.

Конституційне право — це система норм, що врегульовують найважливіші суспільні відносини, які складаються в процесі організації здійснення державної влади. Перед вами

Конституція України. Вона була прийнята 28 червня 1996 р. У грудні 2004 р. до неї були внесені зміни та доповнення.

Робота в групах

Клас розподіляється на групи, кожна з яких опрацьовує один із розділів Конституції України і на основі запитань вчителя складає коротку доповідь.

Мета роботи — показати, що в Конституції відображені всі основні сфери нашого життя. Учитель також пояснює, що в Конституції викладені загальні засади, конкретні ж моменти відображені в законах та підзаконних актах.

Алгоритм доповіді

1. Як називається розділ?

2  Які основні положення закріплені в даному розділі?

3  Чим вони важливі для життя нашої країни?

4  Якби ви брали участь у розробці шкільної конституції, які розділи до неї ви б запропонували?

«Правовий хокей»

Учні розбиваються на дві команди. По черзі одна команда називає право громадянина України, інша шукає відповідну статтю в Конституції.

«Спостерігаємо та аналізуємо»

Учні зіставляють конституції інших країн (тексти) з Конституцією України. Знаходять спільні ознаки та аналізують відмінності.

ІV. Підсумки уроку

Рефлексія

1.  Чи зрозуміле вам поняття «конституція»?

2.  Дайте тлумачення виразу: «Конституція має найвищу юридичну силу».

3.  Коли була прийнята Конституція України?

4.  Як Конституція врегульовує життя громадян України?

V. Домашнє завдання

1.  Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2.  Підготувати виступи на тему: «Конституція України і проблеми сьогодення».

3.  Повторити матеріал теми «Правила і закони у суспільстві та твоєму житті» і підготуватись до тематичного оцінювання.

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты:      www.aau.edu.ua

                  www.upravo.org

                  www.nplu.kiev.ua

                   pravo.biz.ua

  chitalka.info

Урок 7

Тема.  Тематичне оцінювання з теми   «Правила і закони у суспільстві й твоєму житті»

Мета: узагальнити та проконтролювати знання з теми, перевірити сформованість вмінь пояснювати та розтлумачувати поняття (правило, право, закон конституція та ін.), описувати та оцінювати окремі правові положення та явища; перевірити, наскільки сформована свідома повага до права та закону.

Тип уроку: урок контролю та узагальнення знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Етап контролю і корекції знань, умінь та навичок

Тестові завдання

1.  Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов’язкових правил поведінки, які є юридичним регулятором суспільних відносин:

А)  звичаї;

Б)  традиції;

В)  право;

Г)  мораль.

2.  Укажіть, які з наведених ознак характеризують право:

А)  формується одночасно з виникненням суспільства;

Б)  існує лише у свідомості людини;

В)  має встановлену форму вираження;

Г)  регулює всі суспільні відносини.

3.  Скільки є видів правопорушень за змістом?

А)  Стільки ж, скільки і галузей права;

Б)  більше, ніж галузей права;

В)  менше, ніж галузей права;

Г)  види правопорушень з галузями права не пов’язані.

4.  Що в перекладі означає слово «конституція»?

А)  Устрій;

Б)  угода;

В)  створення;

Г)  договір.

5.  Який із видів юридичної відповідальності указано неправильно?

А)  Адміністративна;

Б)  матеріальна;

В)  дисциплінарна;

Г)  міждержавна.

6.  Конституцію незалежної України було прийнято:

А)  99 р.

Б)  978 р.

В)  990 р.

Г)  996 р.

7.  Визначте види соціальної норми:

А)  укладання договору позики;

Б)  святкування Великодня;

В)  сватання перед весіллям;

Г)  неповага до старших.

8.  Згідно з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено:

А)  Конституцією України;

Б)  законами України;

В)  законами України та міжнародними договорами;

Г)  міжнародними договорами.

9.  Серед суб’єктів правовідносин розрізняють:

А)  громадян;

Б)  фізичних осіб;

В)  організації;

Г)  юридичних осіб.

10. У додержавний період роль регуляторів суспільних відносин виконували:

А)  мораль;

Б)  право;

В)  звичаї;

Г)  традиції.

ІV. Підсумки уроку

Рефлексія щодо вчасності та правильності виконаних завдань.

V. Домашнє завдання

Повторити вивчений матеріал, особливу увагу звернути на визначення ключових понять.

Урок 8

Тема.  Що таке права і свободи людини

Мета: дати уявлення про поняття «права і свободи людини», види прав і свобод людини, міжнародні документи з прав людини і прав дитини; розвивати вміння тлумачити поняття «права і свободи людини», описувати види прав і свобод людини і наводити приклади; аналізувати зміст окремих статей Загальної декларації прав людини, Конвенції ООН про права дитини.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма проведення:  урок з використанням мультимедійних технологій.

Обладнання: видеофрагмент новин, мультимедійне обладнання, електронна презентація, тексти правових документів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Перегляд відеозапису одного з телевипусків новин (телеканал «NEWS Міжнародні новини») з фрагментами про порушення прав людей.

Постановка проблемного питання

1.  Що вразило вас у переглянутому матеріалі?

2.  Чи відчуваєте ви, що відбулося зараз з людиною?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь.

 Конституція України 1996 р. вперше закріпила положення про визнання людини, її життя і здоров’я, честі й гідності, недоторканності й безпеки в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України).

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини визнано головним обов’язком держави.

У разі порушення його прав та свобод громадянин може звернутися з метою їх захисту до судових органів, прокуратури, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, інших органів влади та посадових осіб.

Ознайомлення з ключовими поняттями теми: «права», «гідність», «свобода», «рівність», «толерантність».

Завдання

На мультимедійному проекторі демонструються слайди з висловлюваннями відомих людей, в яких учням належить вставити пропущене слово.

1.  Якою повинна бути людина, якщо скоро Син Божий сплатить за її __ (права) найвищою ціною? (Папа Іоанн Павло ІІ)

2.  Але коли мислителі ХVІІІ cт. проголосили справжню свободу людини, то із християнської традиції разом зі свободою народилася вимога громадянської __ (рівності). (В. Янков)

3.  Свобода є правом робити все, що дозволено __ (законом). (Ш. Монтеск’є)

4.  Це не поступка, не милість, не потворство, — це, насамперед, активне ставлення, яке формулюється на основі визнання універсальних прав та основних __ (свобод) людини. (ЮНЕСКО)

Евристична бесіда

1.  Що потрібно кожному з нас для життя та розвитку?

2.  З ким людина вступає у відносини в таких випадках:

а)  вдома;

б)  у дворі;

в)  в школі;

г)  купуючи товари в магазині;

д)  сплачуючи комунальні послуги;

е)  заповнюючи декларацію про доходи;

ж)  беручи участь у виборах.

У ч и т е л ь. Вступаючи у відносини з іншими людьми, з державою, ми маємо бути захищені від посягань, а також повинні мати можливості задовольнити свої потреби.

Можливість людини мати певні матеріальні, соціальні та духовні блага, які необхідні їй для нормального існування і розвитку, називаються правами людини.

Важливим засобом захисту прав та свобод людини є гарантії.

Вони є системою норм, принципів та вимог, які забезпечують процес дотримання прав та законних інтересів людини. Призначенням гарантій є забезпечення найсприятливіших умов для реалізації конституційно закріпленого статусу людини. Таким чином, гарантії є засобом, що забезпечує перехід від передбачених конституцією можливостей до реальної дійсності. Ефективність гарантій залежить від рівня розвитку загальноправових принципів, стану економіки, рівня розвитку демократичних інститутів, реальності політичної системи суспільства, наявності системи досконалих законів у державі, ефективності механізмів реалізації законоположень, ступеня правової свідомості, правової культури населення, узгодженості інтересів населення та суспільства в цілому і наявності високоефективного органу конституційного контролю.

Механізм соціально-правового захисту відображає права та свободи особи як вищу цінність; рівень соціальної справедливості у суспільстві, ступінь гарантованості прав та свобод особи; дотримання суспільного порядку та безпеки. Згаданий вище механізм характеризується

як певна структура, яку складають взаємодіючі елементи.

1.  Органи державної влади і місцевого самоврядування, що реалізують законодавчо закріплені гарантії у межах повноважень.

2.  Підприємства, установи та організації гарантують права і свободи своїх працівників.

3.  Політичні партії та громадські організації щодо гарантування прав їх учасників.

4.  Спеціалізовані державні органи і громадські організації, до повноважень яких входить захист та гарантування прав і свобод.

5.  Засоби масової інформації як засіб доведення змісту та можливостей гарантій до адресатів.

6.  Система нормативних актів, що закріплюють гарантії та регламентують порядок їх здійснення.

Основними факторами підвищення дієвості роботи механізму соціально-правового захисту прав людини, як і інших засобів гарантування цих прав, є: створення ефективних контрольних процедур поновлення порушених прав; вдосконалення правової бази з регулювання та захисту прав і свобод людини на національному та міжнародному рівнях, механізму реалізації конституційних прав і свобод; поширення інформації про права та свободи людини; надання допомоги професійними юристами, що розробляють проблеми прав людини, парламентарям та населенню; підвищення рівня правової культури і свідомості всіх суб’єктів права.

Але  іноді  держава  не  має  права  втручатися.  Простір,  в  який держава  не  може  втручатися,  називається  «свободою».  Свобода передбачає  право  вибору.  Це  означає,  що  людина  сама  вибирає, що  їй  робити.  При  цьому  вона  повинна  усвідомлювати,  що  вона

несе  відповідальність  за  свій  вибір.  Свобода  повинна  бути  обмежена  законом.

Бесіда

1.  Як ви вважаєте, чи може наявність прав у людини залежати від, віку, статі, кольору шкіри, соціального походження?

2.  Чи справедливо, коли люди різної статі, статків, соціального походження та положення мають різний обсяг прав?

3.  Чи повинні люди різної статі, статків, походження тощо по-різному відповідати перед законом?

4.  Поясніть, як ви розумієте зміст прислів’їв: «Закон — це дишло: куди забажаєш, туди й повернеш», «Закон що павутіння:  джміль проскоче, муха ув’язне», «Закони святі, законники — супостати».

5.  Чи може влада безпідставно позбавляти чи обмежувати права?

У ч и т е л ь. Міжнародне співтовариство приділяє значну увагу розвиткові та забезпеченню прав людини. Демократизації процесу, пов’язаного з проголошенням і захистом прав людини, значною мірою сприяло прийняття низки міжнародних документів щодо

закріплення, правової регламентації та розробки механізму міжнародного захисту прав людини у державах, що підписали відповідні міжнародні документи.

Після  Другої  світової  війни  проблема  прав  людини  з  суто внутрішньої перетворилася на міжнародну. Поступово Конституційне право почало піддаватися впливу міжнародних стандартів.

Був  прийнятий  ряд  міжнародних  документів,  що  зобов’язують держави, які підписали їх, дотримуватися й розвивати повагу до прав людини без жодної дискримінації. Першим великим правовим  актом  стала  Загальна  декларація  прав  і  свобод  людини, прийнята  Генеральною  Асамблеєю  ООН  10 грудня  1948 р. 

3 вересня 1953 р.  була  прийнята  Європейська  конвенція  про  захист прав  людини  та  основних  свобод.  Цей  документ  гарантував  громадянам  держав  членів  Ради  Європи  дотримання  їхніх  конституційних прав. Для того щоб ефективно захищати права людини і  належним  чином  реагувати  на  їх  порушення,  створені  органи контролю: Комісія з прав людини, Центр прав людини,

Європейський суд, що розглядає порушення прав людини на державному рівні.

Щоб мати уявлення про обсяги міжнародної діяльності, пов’язаної із захистом прав людини, достатньо зазначити, що основними актами, які регулюють цивільні і політичні права на міжнародному рівні, є Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р., Пакт про цивільні і політичні права від 9 грудня 1966 р., Конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за нього від 9 грудня 1948 р., Конвенція про припинення злочину апартеїду і покарання за нього від 30 листопада 1973 р., Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10 грудня  1984 р. та європейська Конвенція про захист прав людини й основних свобод від 4 листопада 1950 р. Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод встановлює не лише найбільш вдалу у світі систему норм міжнародного права для захисту прав людини, але й одну з найбільш розвинених форм міжнародної юридичної процедури.

Виступи учнів із доповідями

Учні  доповідають  про  основні  міжнародні  документи  щодо захисту  прав  людини  (з  електронними  презентаціями-проектами).

 «Кластер»

З нарізаних аркушів паперу, на яких записані різні права та свободи людини, треба згрупувати права і свободи людини.

1.  Особисті (стосуються охорони приватного життя особистості, її свободи, безпеки, власності).

2.  Політичні (ними користується людина як учасник громадського життя, вони пов’язані з участю громадян у виконанні та контролюванні влади).

3.  Економічні (стосуються людини, як учасника господарського життя).

4.  Соціальні (зобов’язують державу до створення умов гідного рівня життя, охорони здоров’я та соціального забезпечення).

5.  Культурні (містять право на навчання та участь у культурному житті).

6.  Особливим видом прав є права меншин (національні, релігійні), та окремих груп (права жінок).

Завданн

Близько 250 мільйонів дітей у світі вимушені важко працювати або жебрачити, близько 30 мільйонів не мають можливості ходити до школи, близько 5 мільйонів щороку помирають від тяжких хвороб.

1.  До яких наслідків може призвести подібне становище?

2.  Чи завжди діти можуть самостійно захистити себе? Якщо ні, то чому?

3.  Що повинно за таких обставин зробити суспільство?

Розповідь учителя про основні міжнародні документи,  спрямовані на захист прав дитини

1959 р. — проголошення Декларації прав дитини.

10 листопада 1959 р. — прийнято Конвенція ООН з прав дитини. Відповідно до Конвенції дитиною вважається людська істота віком до 18 років.

Права дитини — це певні специфічні можливості, які необхідні дітям для існування й досягнення зрілості.

Задання

•  Назвіть особливі права, які, на ваш розсуд, повинні мати діти.

1-й варіант

До специфічних прав дітей належать:

1)  право на життя та розвиток;

2)  право на набуття та отримання громадянства;

3)  право мати сім’ю;

4)  свобода релігії та переконань;

5)  свобода слова, в тому числі і право бути вислуханим у справах, що стосуються дитини;

6)  свобода від усілякого насильства;

7)  неможливість винесення щодо дитини смертного вироку та вироку про довічне ув’язнення;

8)  право на охорону здоровя;

9)  право на відпочинок;

10) право на достойні умови життя;

11) право на освіту;

12) право на користування культурними цінностями;

13) право на інформацію, в тому числі і щодо своїх прав;

14) право на свободу суспільних організацій та об’єднань.

Завдання

1.  Чому серед наданих прав відсутні економічні?

2.  Які спільні права є у дорослих і дітей?

3.  Хто повинен піклуватися про захист прав дитини?

2-й варіант

При обговоренні даної теми треба показати, що права передбачають виконання відповідних обов’язків. З цією метою проводимо таку вправу.

Розділіть клас на пари, кожен учень повинен записати по 5 прав, які, на його розсуд, він повинен мати в школі та удома.

Попросити учнів обмінятися списком із сусідом по парті, кожен учень має поміркувати про обов’язки, які відповідають данному праву.

Кожна пара зачитує всьому класу 2 права з відповідними обов’язками, учитель записує це на дошці

Обговорення за запитаннями

1.  Чи важко знайти обов’язки, які відповідають кожному праву?

2.  Чи завжди права збігаються з обов’язками?

Електронна презентація «захист прав людини в Україні»

Держави, що підписали Загальну декларацію прав людини та Конвенцію з прав дитини, взяли на себе зобов’язання їх виконувати. Цей процес контролюють Комітет ООН З прав людини, Міжнародна дитяча організація ООН (ЮНІСЕФ). Права людини і дитини

зафіксовані в конституціях держав, в тому числі і в Конституції України. У нашій державі людина, права якої порушено, може звернутися до суду, міліції та інших державних установ, до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

ІV. Підсумки уроку

«Відкритий мікрофон»

•  Як ви вважаєте, чи завжди ці звернення є дієвими і чому?

Рефлексія

1.  Якщо вас попросять зобразити символ свободи, який предмет-символ виберете ви?

2.  Якого кольору буде ваш символ?

3.  Який символ, на вашу думку, відповідає поняттю «гідність»?

4.  Який колір відповідає цьому поняттю?

5.  Яким символом ви б зобразили поняття «рівність»? Якому кольору відповідає це поняття?

6.  У вашому дитячому житті що вас найбільше лякає, турбує, від чого ви відмовляєтесь?

7.  Як представити ваші побоювання у вигляді символу? Якого кольору він буде?

8.  Які ви маєте сподівання? Що вам подобається? Якого кольору ваша надія?

Учитель аналізує відповіді, учні виконують свої символи із картону, розмальовують їх. Церемонія прикрашання дерева, на якому діти вивішують свої символи надії, побажань, свободи, рівності, упереджень, надії. (Якщо бракує часу, можна провести анкетування та підготувати символи заздалегідь, а на уроці лише провести церемонію прикрашання дерева.)

V. Домашнє завдання

1-й варіант

Написати твір-роздум на тему «Яким буде суспільство, якщо всі погодяться із необхідністю дотримуватися прав людини. Чи можна це здійснити?»

2-й варіант

Знайдіть у матеріалах періодичної преси факти про позбавлення, захист і реалізацію прав людини.

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты:      www.aau.edu.ua

                  www.upravo.org

                  www.nplu.kiev.ua

                   pravo.biz.ua

  chitalka.info

Урок 9

Тема.  Що означає бути громадянином держави

Мета: дати уявлення про поняття «громадянство», статус громадянина, іноземця, особи без громадянства, про підстави набуття й припинення громадянства України; розвивати вміння тлумачити поняття «громадянство», називати підстави набуття й припинення громадянства України, розв’язувати правові ситуації щодо набуття громадянства дітьми; формувати усвідомлення важливості та правового значення юридичного зв’язку особи та держави.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: інтерактивний урок.

Обладнання: мультимедійна апаратура, електронні презентації.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.  Актуалізація опорних знань

Фронтальна перевірка вміння давати визначення поняттям і термінам.

Перевірка домашнього завдання

Заслуховування та обговорення творів-міркувань.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Інтерактивна лекція

У ч и т е л ь.

Кожен із нас так чи інакше пов’язаний з державою, в якій проживає або народився. Правовий зв’язок громадянина з державою називається громадянством, а особа, що має такий зв’язок з державою, є її громадянином. Ми з вами є громадянами України. У кожного громадянина держави є правовий статус, тобто сукупність прав та обов’язків.

Запитання

•  Чи всі люди, що проживають на території України, є її громадянами?

У ч и т е л ь.

На території України, як і будь-якої іншої держави, окрім її громадян, проживають іноземці, тобто особи, що мають громадянство інших держав, та

особи без громадянства, тобто ті, що не мають громадянства жодної з держав. Вони теж мають правовий статус.

Запитання

•  Чи однаковий правовий статус громадян, іноземців та осіб без громадянства?

У ч и т е л ь.

Не всі права та обов’язки, що мають громадяни, можуть мати іноземці та особи без громадянства. Наприклад, в Україні вони не мають права обіймати державні посади, брати участь у виборах, створювати політичні партії, не зобов’язані служити в українській армії.

Громадянство — це постійний правовий зв’язок особистості і держави, що виявляється в їх взаємних правах та обов’язках. Такий зв’язок виникає, як правило, із народженням людини і зберігається протягом усього її життя. Держава гарантує своїм громадянам забезпечення прав і свобод. У свою чергу, громадяни, перебуваючи під захистом держави, беруть на себе певні обов’язки.

Формування інституту громадянства в незалежній Україні почалося з Декларації про державний суверенітет, що містила окремий розділ про громадянство. Питання, пов’язані з громадянством України, вирішують на базі Конституції України, Закону України «Про громадянство України» від 8 січня 2001 р., міжнародними договорами та Указом Президента від 3 березня 1992 р. «Про порядок розгляду питань, пов’язаних із громадянством України».

Складовими частинами інституту громадянства є:

•  принципи громадянства України;

•  набуття громадянства України;

•  припинення громадянства;

•  громадянство дітей у разі зміни батьками громадянства та усиновлення;

•  повноваження органів, що беруть участь у розв’язанні питань громадянства України;

•  документи, що підтверджують громадянство України.

Громадянство України ґрунтується на принципах:

1)  єдиного громадянства;

2)  рівності перед законом громадян України, незалежно від підстав набуття ними громадянства;

3)  неприпустимості позбавлення особи громадянства України;

4)  збереження громадянства за особою, що мешкає за межами України;

5)  відхилення автоматичної зміни громадянства в разі укладання або розірвання шлюбу громадянином України, а також у разі зміни громадянства чоловіком або дружиною;

6)  захисту громадян України, що перебувають за її межами;

7)  запобігання виникненню випадків без громадянства;

8)  визнання права громадянина України на зміну громадянства.

Робота з правовим документом

Учні опрацьовують текст ст. 6 і 9 Закону про громадянство і розв’язують у групах юридичні задачі.

Ст. 6. Підстави набуття громадянства України.

Громадянство України надається:

1)  за народженням;

2)  за територіальним походженням;

3)  внаслідок прийняття до громадянства;

4)  внаслідок поновлення громадянства;

5)  внаслідок встановлення опіки над особою, що визнана судом недієздатною;

6)  з інших обставин, що передбачені міжнародними угодами України.

Ст. 9. Прийняття до громадянства України.

Іноземець, або особа без громадянства можуть за їх клопотанням бути прийнятими до громадянства України.

Умовами прийняття до громадянства України є:

1)  визнання  та  дотримання  Конституції  України  та  законів  України;

2)  пред’явлення  декларації  про  відсутність  іноземного  громадянства або зобов’язання припинити іноземне громадянство;

3)  безперервне проживання на законних підставах на території України впродовж останніх п’яти років;

4)  отримання дозволу на імміграцію;

5)  володіння державною мовою або її розуміння в достатньому для спілкування обсязі;

6)  наявність законних засобів для існування.

Задачі

1.  Особа без громадянства, що проживає на території України протягом 10 років, має власне фермерське господарство і дружина якого — громадянка України, подала клопотання про прийняття до громадянства України. Які ще умови повинні бути виконані, щоб клопотання задовольнили?

2.  Громадянин Росії проживає в Україні протягом семи років, володіє невеличкою фірмою, знає українську мову, законів України не порушував. Чи задовольнять його клопотання про прийняття до громадянства України?

3.  Особа без громадянства, що прожила в Україні три роки, працює в будівельній фірмі, володіє українською мовою, законів України не порушувала, подала клопотання про прийняття до громадянства України. Чи буде це клопотання задоволено?

У ч и т е л ь.

Заяви з приводу прийняття громадянства України та необхідні для розгляду цього питання документи розглядаються в органах виконавчої влади, що займаються питаннями громадянства, в Комісії при Президенті України з питань громадянства, а в особливих випадках — в Міністерстві закордонних справ. Президент України на підставі рішення цих органів приймає рішення та видає укази про прийняття до громадянства України. Уповноважені на це органи виконавчої влади видають документи, що свідчать про прийняття особи до громадянства України (паспорт, посвідчення громадянина (дітям до 6 років і т. ін.)).

Повідомлення групи учнів «Визначення громадянства дітей»

Законом визначено, що всі діти, що народились на території України, є її громадянами. До того ж діти можуть отримати українське громадянство:

а)  внаслідок усиновлення;

б)  внаслідок установлення над дитиною опіки або піклування, влаштування дитини в дитячий заклад або заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім’ю, передачі на виховання в сім’ю патронатного виховання;

в)  у зв’язку з перебуванням в громадянстві України одного з батьків дитини;

г)  внаслідок визнання батьківства або материнства або встановлення факту батьківства або материнства.

Надання громадянства дитині віком з 4 до 8 років відбувається лише за її згодою.

«Мозковий штурм»

1.  Чи набуде українського громадянства дитина, знайдена на порозі пологового будинку одного з українських міст, якщо батьки дитини невідомі?

2.  Чи набуде українського громадянства дитина, яка народилась у Росії, але батьки її померли, і родичі, які є громадянами України, всиновили її?

3.  Чи може отримати українське громадянство дитина, що постійно проживає у Польщі з батьками, один з яких є громадянином України?

4.  За яких підстав припиняється громадянство України?

Робота з правовим документом

Учні мають опрацювати ст. 7 та ст. 9, Закон «Про громадянство» і дати відповіді на запитання.

1.  Чи буде припинене громадянство України щодо особи, що пішла за контрактом на військову службу в одній з європейських країн?

2.  Чи буде припинено українське громадянство особи, що виїхала на ПМЖ до США?

3.  Чи буде припинене українське громадянство особи, що постійно проживає в Україні, але прийняла російське громадянство?

Рольова гра «ОВір»

Учні розподіляються на чотири групи.

•  1-а група — працівники ОВІРу, отримує статті Закону України «Про громадянство».

•  2–4-а групи — особи, що звертаються з питань громадянства, отримують тексти задач (кожна зі свого блоку питань), згідно з якими вони мають розподілити ролі.

По завершенні виступу кожної групи з питання, яке вона висвітлювала, робиться висновок.

ІV. Підсумки уроку

Бесіда

1.  Що таке громадянство?

2.  Дайте визначення поняття «громадянин».

3.  Чим правовий статус громадянина відрізняється від правового статусу іноземця, або особи без громадянства?

4.  Якими документами регулюється питання громадянства України.

V. Домашнє завдання

Написати твір-роздум «Для чого людині потрібне громадянство?»

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты:      www.aau.edu.ua

                  www.upravo.org

                  www.nplu.kiev.ua

                   pravo.biz.ua

  chitalka.info

Урок 10

Тема.  Конституційні права і свободи людини і громадянина

Мета: ознайомити з основними правами і свободами людини та громадянина, розкрити юридичний зміст окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина, конституційні обов’язки громадян України; розвивати вміння коментувати окремі статті ІІ розділу Конституції України, пояснювати юридичний зміст окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина, описувати конституційні обов’язки громадян України, аналізувати правові ситуації щодо дотримання чи порушення основних прав та свобод людини і громадянина; сприяти усвідомленню уявлення про необхідність реалізації громадянином конституційних прав і свобод і виконання обов’язків.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

Заслуховування та обговорення творів-роздумів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу запитання для обговорення в парах

•  Чим права людини відрізняються від прав громадянина?

Робота з правовим документом

У групах ознайомтесь з текстом розділу 2 Конституції України і розподіліть зафіксовані в ньому права згідно з їх класифікацією (перемагає група, яка швидше та якісніше виконає завдання).

 «Відкритий мікрофон»

Учням пропонується коротко висловити своє ставлення до рівня можливості реалізації і захисту прав і свобод в Україні.

Бесіда

1.  Чи є права людини абсолютними, безмежними?

2.  Чим обмежені права?

У ч и т е л ь.  Обов’язком  називають  такий  тип  поведінки  людей, здійснення якого забезпечує нормальне життя суспільства і держави.

Робота в группах

Кожна група пояснює зміст обов’язків, закріплених у тій статті Конституції, яку вона отримала.

Поміркуйте разом:

1.  Чому перелік обов’язків значно менший, ніж перелік прав?

2.  Чи існує взаємозв’язок між правами та обов’язками? Свою точку зору доведіть на прикладах.

ІV. Підсумки уроку

Рефлексія

1.  Що нового ви дізналися на уроці?

2.  Чи корисний для вас цей матеріал?

3.  Де ви зможете використати отримані знання?

4.  Як ви тепер будете дбати про виконання своїх конституційних обов’язків?

V. Домашнє завдання

Знайти –3 приклади, що ілюструють реалізацію або невиконання прав та обов’язків.

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты:      www.aau.edu.ua

                  www.upravo.org

                  www.nplu.kiev.ua

                   pravo.biz.ua

  chitalka.info

 Урок 11

Тема.  Право на освіту в Україні

Мета: дати уявлення про юридичний зміст права на освіту в Україні, навчальні заклади, в яких можна здобути середню освіту і про їх відмінності, розповісти про учасників навчально-виховного процесу та їхні права та обов’язки; формувати вміння: пояснювати юридичний зміст права на освіту в Україні; висловлювати судження щодо його важливості для людини; наводити приклади навчальних закладів, в яких можна здобути середню освіту; розповідати про їх відмінності; називати учасників навчально-виховного процесу; описувати, використовуючи положення нормативних актів, їх окремі права та обов’язки; моделювати та розв’язувати правові ситуації, пов’язані з правами та обов’язками учасників навчально-виховного процесу.

Тип уроку: комбінований урок.

Форма проведення:  урок з використанням мультимедійних технологій.

Обладнання:  мультимедійне  обладнання,  електронна  презентація.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

Учні наводять підготовлені вдома приклади, що ілюструють реалізацію або невиконання прав та обов’язків, висловлюють власні думки щодо ступеня реалізації права, про яке йдеться.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Дати визначення понять: «закон», «право», «правопорушення», «права людини», «громадянство», «конституція», «галузь права», «правовідносини», «омбудсмен», «правомірна поведінка», «юридична відповідальність», «мораль».

ІV. Вивчення нового матеріалу постановка проблеми

У ч и т е л ь. Був собі хлопець. Його дуже любили батьки. Так любили, що ні в чому не могли відмовити. І коли, навчившись у першому класі читати, писати й рахувати, він сказав батькам:

«Я більше не хочу ходити до школи і взагалі вчитись», — ті не змогли йому заперечити. Хлопець залишився вдома. Минали роки. Хлопець виріс, став дорослим, але все ще сидів вдома або гуляв із друзями. Та от настав час, коли його старенькі батьки померли.

Завдання

•  Складіть розповідь про подальше життя цього хлопця.

Евристична бесіда

1.  Для чого потрібна освіта?

2.  Який рівень освіти потрібен сучасній людині?

3.  Якими є права та обов’язки учнів, вчителів і батьків у навчальному процесі?

У ч и т е л ь.

Освіта — основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Мета освіти — всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей; формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору; збагачення  на  цій  основі  інтелектуального,  творчого,  культурного потенціалу народу, підвищення його освітнього рівня; забезпечення

народного господарства кваліфікованими фахівцями.

«Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами», — так записано в Законі України «Про освіту».

Утвердження й забезпечення права людини на освіту в будь-якій країні є одним з найважливіших обов’язків держави. Це зумовлено тим, що

освіта в сучасному глобалізованому й інформатизованому світі дедалі більше стає вирішальним чинником суспільного прогресу та національної безпеки, важливою складовою повного розвитку людської особистості, збільшення поваги до прав і свобод людини.

Сьогодні цілком очевидно, що без належної освіти людина не зможе забезпечити собі відповідних умов життя і реалізуватись як особистість, а також усвідомити й захистити свої права. Високий рівень освіти населення є важливим чинником, що позитивно впливає на створення сприятливих умов для повної реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Робота з правовими джерелами

1.  Учні знайомляться зі змістом ст. 53 Конституції України і відповідають на такі запитання:

•  У чому полягає право на освіту?

•  Що означає доступність освіти за законом і як вона забезпечена в Україні?

•  Що означає безперервність та різноманітність освіти?

•  Що означає вибір форми навчання?

2.  Учні опрацьовують Закон України «Про загальну середню освіту» і мають дати відповідь на запитання:

•  В яких ще школах можна здобути середню освіту?

Робота в групах

Клас розподіляється на 5 груп.

•  1-а група — експерти. Опрацьовують витяг із тексту Закону України «Про освіту» з переліком прав та обов’язків учнів, дають юридичну оцінку ситуаціям, які запропонують представники інших груп.

•  2–3 групи. Моделюють та демонструють по –2 ситуації, що ілюструють взаємовідносини учнів з учителями, адміністрацією, між собою.

•  4–5 групи. Моделюють та демонструють по –2 ситуації, пов’язані із взаємовідносинами батьків з вчителями, адміністрацією школи, дітьми стосовно проблем навчання дітей. Якщо дітям складно зорієнтуватися, вчитель може запропонувати тему ситуації, наприклад бажання батьків перевести свою дитину на навчання екстерном або бажання не дуже здібного учня взяти участь в олімпіаді тощо.

Створення сенкану до слова «Освіта».

Обов’язкова та бажана.

Навчає, розвиває, виховує.

Навчання — світ, а не навчання — тьма.

Майбутнє…

ІV. Підсумки уроку

Рефлексія

1.  Чому освіті приділяється так багато уваги, навіть є окремі закони та статті Конституції?

2.  Як ви зрозуміли поняття «доступність освіти»?

3.  Чому сьогодні освіта відіграє важливу роль у житті людини? Як освіта впливатиме на майбутнє кожного з вас?

V. Домашнє завдання

1.  Підготувати твір-роздум «Які права мені насправді потрібні в школі».

2.  Підготувати листівку-заклик: «Краще навчатися в школі, ніж…» (палити на дворі із друзями, бешкетувати на вулиці, грати в комп’ютерному клубі тощо).

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты:      www.aau.edu.ua

                  www.upravo.org

                  www.nplu.kiev.ua

                   pravo.biz.ua

  chitalka.info

Урок 12

Тема.  Як громадяни беруть участь   у житті демократичної держави

Мета: сформувати уявлення про демократію, самоврядування та форми участі громадян у житті держави, про діяльність дитячих і громадських організацій в Україні; познайомити з формами участі громадян у житті демократичної держави, дитячих і громадських організаціях, навчити цінувати важливість участі громадян у розв’язанні загальнодержавних питань та питань місцевого значення; досліджувати демократичні процеси у житті навчального закладу, функціонування органів учнівського самоврядування, моделювати демократичні процедури прийняття колективних рішень; формувати свідому позицію учнів щодо громадської активності особи.

Тип уроку: комбінований урок.

Форма проведення: урок з використанням інтерактивних технологій.

Обладнання: таблиця, малюнок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів

Заслуховування та обговорення творів-роздумів.

Обговорення листівок-закликів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда з елементами опитування

1.  Яку важливу роль відіграє освіта в житті людини?

2.  Чому потрібно навчатися протягом життя?

3.  Як українське законодавство гарантує громадянам право на  освіту?

ІV. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь.

Важливою передумовою демократії є високий рівень політичної та правової культури суспільства, як і його культури взагалі. Зокрема,

сучасна демократія передбачає інтелектуальну, моральну і психологічну компетентність громадян у прийнятті політичних та правових рішень. Важливим засобом формування такої компетентності народу є його реальна систематична участь у прийнятті конкретних рішень політичного і правового характеру. Це також означає, що

демократична держава несе відповідальність за те, щоб усі її громадяни мали можливість здобути освіту, яка б дозволяла їм брати участь у суспільно-політичному житті. Таким чином демократія набуває реального характеру лише тоді, коли вона ґрунтується на відповідних їй формах свідомості та культури суспільства, а її життєздатність безпосередньо залежить від психологічної готовності громадян відстоювати її принципи перед лицем тих, хто посягає на неї.

Влада держави реально простягається настільки далеко, наскільки громадяни усвідомлюють себе залежними від неї. Тому усвідомлення громадянами їх особистої чи суспільної свободи зумовлює відповідне обмеження державної влади.

У сучасній демократії політичні права доповнюються соціальними правами, які передбачають надання всім членам суспільства визначеного законодавством мінімуму соціальних благ. Вводиться принцип соціальної відповідальності приватних корпорацій; так самодержавні соціальні програми стають невід’ємною частиною державної практики.

Політичні права та свободи дають громадянам можливість брати участь в управлінні державою. Спробуємо розглянути цей момент.

Запитання

1.  Що таке демократія?

2.  Що таке демократична держава?

Робота з поняттями

Демократія  (від грецького demokratia: demos — народ і kratos — влада, правління) — форма організації влади, за якої рішення приймаються більшістю чи від імені і в інтересах більшості.

У ч и т е л ь. У демократичній державі громадяни беруть участь в її управлінні двома способами:

а)  шляхом безпосередньої участі у роботі представницьких та державних органів (парламент, державні структури) або безпосередньо висловлюючи свої думки щодо важливих державних питань під час всенародного опитування — референдуму. Це —

безпосередня демократія;

б)  через своїх представників в органах державної влади, шляхом їх обрання. Це — представницька демократія.

Робота в групах

Групам пропонується перелік характеристик кожного з різновидів демократії. Учні повинні пояснити, що з цього переліку є перевагами, а що — недоліками демократії. Заслуховування відповідей проводиться за формою «Коло думок», тобто групи по черзі висловлюють свою позицію щодо одного з положень.

Пряма демократія	Представницька демократія
1.  Найбільш повна участь народу в усіх сферах життя держави та суспільства. 2.  Свобода меншості може обмежуватися волею більшості 3.  Зміцнює довіру народу до інститутів влади. 4.  Недостатня компетентність під час прийняття рішень. 5.  Зниження персональної відповідальності. 6.  Зникає або зменшується відчуження народу від влади	1.  Можливість для народу обирати та періодично змінювати своїх представників. 2.  Створюються умови для концентрації влади в одній установі 3.  Компетентність і відповідальність осіб, що здійснюють  владу. 4.  Можливість забезпечення прав меншості. 5.  Багатопартійність та розмаїття поглядів і думок. 6.  Народ реально виявляє політичну активність лише під час виборів

Виступ учнів з повідомленнями  про демократичні процеси на місцевому рівні

Демократичні процеси в демократичній державі здійснюються не тільки на загальнодержавному, а й на місцевому рівні.

Сукупність всіх жителів міста, села, селища, об’єднаних за місцем проживання називається територіальною громадою. У межах Конституції та законів України кожна територіальна громада має право вирішувати питання місцевого значення.

Для вирішення цих питань територіальні громади обирають органи місцевого самоврядування — ради (міські, сільські, селищні, районні, обласні). Їх діяльність регулюється Конституцією та Законом України «Про місцеве самоврядування».

Робота з правовим документом

Учні мають опрацювати документ і виконати завдання.

Ст. 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»

До компетенції місцевих рад народних депутатів належить встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території, населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти, порядку, торгівлі на ринках…

Завдання учням

•  Навести конкретні приклади питань, які вирішують органи місцевого самоврядування.

Робота з таблицею

У ч и т е л ь.

 Кожному громадянину в демократичній державі гарантоване право участі у роботі громадських об’єднань та громадських організацій.

Громадська організація — це об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних інтересів. Громадська організація як об’єднання громадян утворюється для спільної реалізації спільних інтересів (культурних, економічних, вікових, ґендерних, регіональних, релігійних, професійних, соціальних тощо). Громадська організація як один із видів об’єднання громадян, передбачений Законом України «Про об’єднання громадян».

Об’єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод

Об’єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо), відповідно до цього Закону, визнається політичною партією або громадською організацією

Відповідно до ст. 3 цього Закону: Громадською організацією є об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів

Завдання

•  Назвіть відомі вам громадські об’єднання та дитячі організації.

У ч и т е л ь.

Основ демократичного стилю життя необхідно навчатися з дитинства. Умови для цього створює для школярів участь у роботі учнівського самоврядування.

Запитання

1.  Як ви розумієте, що таке учнівське самоврядування?

2.  Для чого воно потрібне?

3.  Яке коло питань воно має вирішувати?

Дискусія «чи є в нашій школі учнівське самоврядування?»

Клас розподіляється на групи, одна з яких доводить, що в школі діє учнівське самоврядування, а інша — що ні.

ІV. Підсумки уроку

Рефлексія

1.  Що таке демократія?

2.  Які дві форми демократії вам відомі?

3.  На яких рівнях може здійснюватися демократія?

4.  Що є найважливішою соціальною запорукою життєздатності демократії?

V. Домашнє завдання

1.  Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2.  Підготуватись до тематичного оцінювання «Ти — людина, значить, маєш права».

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты:      www.aau.edu.ua

                  www.upravo.org

                  www.nplu.kiev.ua

                   pravo.biz.ua

  chitalka.info

Урок 13

Тема.  Тематичне оцінювання з теми «Ти — людина, значить, маєш права»

Мета: перевірити та узагальнити знання про права та обов’язки людини і громадянина, рівень сформованості вмінь, вміння пояснювати поняття, розповідати про права та обов’язки, моделювати та оцінювати ситуації; перевірити, наскільки усвідомили учні необхідність дотримання прав та обов’язків.

Тип уроку: урок контролю та узагальнення знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Етап контролю і корекції знань, вмінь та навичок

1-й варіант

Клас розподіляється на групи, кожна з яких працює з однією з груп прав чи обов’язків людини, моделює –2 ситуації, презентує їх. Інші групи мають їх проаналізувати.

2-й варіант

Тестові завдання

1.  Укажіть підстави для набуття громадянства України:

А)  за територіальним походженням;

Б)  за соціальним статусом;

В)  внаслідок визнання батьківства;

Г)  внаслідок отримання спадщини.

2.  Укажіть, в якому віці набуття дитиною громадянства України або вихід із громадянства України може відбуватися тільки за її згодою:

А)  від 6 до 8 років;

Б)  від 0 до 8 років;

В)  від 4 до 8 років;

Г)  від 5 до 8 років.

3.  Укажіть дату прийняття чинного Закону України «Про громадянство України»:

А)  8 жовтня99 р.;

Б)  6 квітня 997 р.;

В)  8 січня 200 р;

Г)   вересня 2005 р.

4.  Укажіть дату прийняття Генеральною Асамблеєю ООН загальної Декларації прав людини:

А)  0 грудня 948 р.;

Б)  4 листопада 950 р.;

В)  20 листопада 989 р.;

Г)  28 червня 996 р.

5.  Які види конституційних прав та свобод вам відомі?

А)  Особисті;

Б)  економічні;

В)  сімейні;

Г)  колективні.

6.  Серед об’єднань громадян розрізняють:

А)  громадські організації;

Б)  громадянські організації;

В)  національні меншини;

Г)  політичні партії.

7.  Законодавство України дозволяє діяльність:

А)  будь-яких об’єднань громадян;

Б)  тільки тих об’єднань, які легалізовані (зареєстровані);

В)  тільки тих об’єднань громадян , які не ставлять за мету боротьбу за владу;

Г)  крім об’єднань, створених за професійною ознакою.

8.  Укажіть, які типи навчальних закладів належать до переліку навчальних закладів, що можуть існувати в нашій державі згідно із Законом України «Про загальну середню освіту»:

А)  середня загальноосвітня школа;

Б)  школа психологічного розвантаження;

В)  школа соціальної реабілітації;

Г)  автошкола.

9.  Оберіть поняття, якому відповідає наведене визначення.

Форма безпосередньої демократії, яка полягає у прийнятті громадянами держави законів або інших рішень з важливих питань загальнодержавного чи місцевого значення:

А)  вибори;

Б)  референдум;

В)  ратифікація;

Г)  легалізація.

10. Із наведеного нижче переліку оберіть складову частину системи місцевого самоврядування в Україні:

А)  територіальна громада;

Б)  сільська, селищна, міська рада;

В)  районна державна адміністрація;

Г)  сільський, селищний, міський голова.

11. Укажіть форми безпосереднього здійснення територіальними громадами сіл, селищ та міст свої самоврядних повноважень:

А)  місцеві вибори;

Б)  збори політичної партії;

В)  сесії сільських, селищних, міських рад;

Г)  місцеві референдуми.

12. Структура освіти України включає:

А)  дошкільну освіту;

Б)  приватну освіту;

В)  вищу освіту;

Г)  домашню освіту.

ІІІ. Домашнє завдання

Створити творчі групи і підготуватися до захисту проектів за темами:

1.  Ти і цивільно-правові відносини:

а)  право власності;

б)  цивільно правові договори;

в)  захист майнових та особистих немайнових прав;

г)  права споживачів;

д)  як успадкувати майно.

2.  Закони в житті твоєї сім’ї:

а)  сім’я та шлюб;

б)  особисті майнові та немайнові права членів сім’ї;

в)  захист прав дитини в сім’ї.

3.  Твої права у трудових відносинах:

а)  реалізація права на працю;

б)  трудовий договір;

в)  особливості праці неповнолітніх.

Урок 14

Тема. Що таке право власності

Мета: дати уявлення про юридичний зміст права власності, характеризувати форми власності, права володіння, користування, розпорядження майном, аналізувати правові ситуації на підставі окремих положень цивільного законодавства.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: Закон України «Про власність», таблиці «Види права власності» та «Способи набуття права власності».

ХІД УРОКУ

І. організаційний момент

ІІ. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь. Коло власників, передбачене українським законодавством, досить широке: фізичні та юридичні особи, держава в Україні, суб’єкти держави (області), муніципальні об’єднання (міста, райони). У цивільному праві їх називають суб’єктами права власності.

Україні та її суб’єктам належить державна власність, об’єктами якої виступають ліси, водні ресурси, земля, корисні копалини, підприємства, банки та ін. Міста і райони володіють муніципальною власністю, а саме — житловими будинками, школами, лікарнями, дорогами, спорудами, підприємствами.

Майно, яке перебуває у власності, називають об’єктами права власності.

Об’єктами власності громадян та юридичних осіб є: предмети для задоволення власних потреб; гроші та інші цінні папери, споруди, транспорт.

Робота з поняттями

Право власності — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд та у своїх інтересах.

У ч и т е л ь. Право власності охоплює правові норми, які закріплюють та охороняють стан приналежності матеріальних благ конкретним особам. Власність характеризується наявністю такої влади особи над річчю, яка визнана суспільством і регламентована соціальними нормами. Всі інші особи, невласники, зобов’язані утримуватися від будь-яких зазіхань на чужу річ і на волю власника мати цю річ. Таким чином власність — це суспільні відносини, які характеризуються двома основними ознаками: вони виникають з приводу речей, мають вольовий зміст.

Власність в економічному розумінні — це економічне панування суб’єкта над об’єктом, що належить йому, використання суб’єктом цих об’єктів на власний розсуд й у власних інтересах.

Право власності можна розглядати в об’єктивному та суб’єктивному значенні. В об’єктивному значенні право власності визначається як міра можливої поведінки власника, система правових норм, що регулюють відносини власності. Суб’єктивне право власності за змістом — це забезпечена законом міра можливої поведінки фізичної і юридичної особи щодо володіння речами; воно надає власнику можливість на власний розсуд використати своє майно і свій інтелектуальний потенціал для будь-якої не забороненої законом діяльності.

Складовими суб’єктивного права власності є правомочність — володіння, користування й розпорядження речами.

Правомочність володіння — це юридично забезпечена можливість власника бути в безпосередньому фактичному зв’язку з річчю. Володіння треба розуміти як постійну можливість матеріального зв’язку власника з річчю. За наявності юридичних підстав володіння називають титульним. Воно пов’язане з волевиявленням власника. Володіння може бути фактичним і юридичним, законним, незаконним і давнішнім.

Фактичне володіння може виникнути як на законній підставі, так і внаслідок протиправного заволодіння власністю. Через це наявності лише фактичного володіння недостатньо, щоб визнати його законним. Потрібні юридичні підстави такого володіння, його юридичний титул. Законне володіння називається титульним володінням.

Незаконне володіння не спирається на правову основу, тому його називають безтитульним. Незаконне володіння, у свою чергу, може бути добросовісним і недобросовісним. Добросовісне може бути давнішнім. Недобросовісне володіння може бути самовільним,

насильницьким, підробленим.

Правомочність користування — це заснована на законі можливість вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб. Право користування оже належати не тільки власникам, але й іншим особам на підставі, зокрема, цивільно-правових договорів або адміністративних актів.

Правомочність розпорядження — це закріплена нормами права за власником можливість визначити долю належної йому речі шляхом знищення, відчуження або передачі її в тимчасове володіння іншим особам.

Лише власник має право одночасно володіти, користуватися й розпоряджатися своїм майном. Власник зобов’язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави. Він несе тягар утримання належного йому майна і ризику випадкової загибелі речі. У випадках і в порядку, встановлених законами, діяльність власника може бути обмежена чи припинена, або користування майном власника іншими особами може бути обмеженим.

Зміст права власності складають права з володіння, користування й розпорядження майном, а також обов’язки, пов’язані з утриманням, ризиком руйнування та випадковою загибеллю речі.

Поєднання прав та обов’язків робить стосунки власності правовідносинами.

Суб’єктивне право власності — це юридично забезпечена можливість власника володіти, користуватися й розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд та шляхом здійснення щодо свого майна будь-яких дій, які не суперечать законодавству і не

порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, а також можливість захисту від усіляких протиправних втручань щодо свого володарювання над належним йому майном.

Це означає, що суб’єктивне право власності є абсолютним. Власникові повинні протистояти усі інші особи, хоча кожна особа має право вимагати від власника припинення порушення її прав.

Ст. 2 Закону України «Про власність» визначає право власності як врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування й розпорядження майном.

Право власності за суб’єктом можна поділити на:

• право власності українського народу;

• право приватної власності;

• право державної власності;

• право комунальної власності.

Особливості набуття права власності за окремими підставами такі:

1. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває права власності на нову річ і зобов’язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість. Проте якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, права власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку.

3. Особа, яка зібрала ягоди, лікарські рослини, зловила рибу або здобула іншу річ у лісі, водоймищі тощо, є їхнім власником, якщо вона діяла відповідно до закону, місцевого звичаю або загального дозволу власника відповідної земельної ділянки.

4. Особа, яка знайшла загублену річ, набуває права власності на неї після спливу шести місяців з моменту заявлення про знахідку міліції або органу місцевого самоврядування, якщо:

а) не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі;

б) власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявить про своє право на річ особі, яка її знайшла, міліції або органу місцевого самоврядування.

5. Аналогічно, якщо протягом шести місяців з моменту заявлення про затримання бездоглядної робочої або великої рогатої худоби і протягом двох місяців не буде виявлено їхнього власника або він не заявить про своє право на них, права власності на цих тварин переходить до особи, у якої вони були на утриманні та в користуванні.

6. Особа, яка виявила скарб, набуває права власності на нього. Скарбом є закопані у землю або приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності.

7. Проте в разі виявлення скарбу, що є пам’яткою історії та культури, права власності на нього набуває держава. Особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від держави винагороди у розмірі до 20 % від його вартості на момент виявлення, якщо вона негайно повідомила міліції або органу місцевого самоврядування про скарб і передала його відповідному державному органу або органу місцевого самоврядування.

8. Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном — протягом п’яти років, набуває права власності на це майно (набувальна давність).

Робота в парах

Закінчіть нижченаведені речення і зробіть висновок.

1. Я маю земельну ділянку, тобто я нею __.

2. Я виростив на цій ділянці овочі, щоб вживати їх, тобто я цією ділянкою __.

3. Я продав свою земельну ділянку, тобто я нею __.

Допоміжні слова: володіти, користуватися, розпоряджатися.

Право власності — це можливість людини володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

У ч и т е л ь. Право власності в Україні охороняється законом, воно регулюється Конституцією України, Законом України «Про власність», Цивільним Кодексом України. Усі форми власності в Україні є рівноправними. Конституція та закони України проголошують непорушність приватної власності.

Завдання

Визначте, до якої форми власності належить:

а) власний будинок;

б) будівля школи, де ви навчаєтесь;

в) магазин, яким володіють декілька господарів.

У ч и т е л ь. У ст. 2. Закону України «Про власність» зафіксовані підстави для виникнення права приватної власності.

1. Труд громадян є підставою для створення і примноження їхньої власності.

2. Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальній праці, підприємницькій діяльності, …а також на майно, отримане у спадок.

Завдання

Яким чином громадяни можуть отримати право власності:

а) на квартиру;

б) на машину;

в) на власний одяг;

г) на земельну ділянку?

У ч и т е л ь. У ст. 4 Закону України «Про власність» визначено, яким чином здійснюється право власності.

1. Власник на власний розсуд володіє, користується і розпоряджається майном, що йому належить.

2. Власник має право здійснювати щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безкоштовно або за плату в користування та володіння іншим особам.

3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Завдання

1. Які дії може вчинити особа з:

а) власною квартирою;

б) власною машиною;

в) власним одягом;

г) власною земельною ділянкою?

2. Чи володіє власністю п’ятирічна дитина?

3. Чи має право вона розпоряджатись нею на власний розсуд, без згоди батьків?

4. Чи завжди може розпоряджатися своєю власністю неповнолітня дитина?

5. Чи має вона право без згоди батьків:

а) придбати підручники;

б) придбати комп’ютер;

в) дати однокласнику почитати книжку з домашньої бібліотеки;

г) дати другу відеокасету з фільмом;

д) на певний час віддати другу відеомагнітофон;

е) отримати у спадок квартиру;

ж) здати в оренду отриману в спадок квартиру?

6. Зробіть висновок щодо прав неповнолітніх власників.

Вислухавши думки учнів, учитель наголошує, що всі ці дії неповнолітня особа може здійснювати тільки щодо використання своїх, зароблених грошей, або куплених на них товарів, або в разі одруження неповнолітньої особи.

ІV. Підсумки уроку

Рефлексія

1. Що таке право власності?

2. Як воно набувається та реалізується?

3. Які особливості передбачає право на власність для неповнолітніх?

V. Домашнє завдання

1-й варіант

Опрацювати відповідний текст підручника. Навести приклади (–3) реалізації права власності.

2-й варіант

Написати твір-есе:

1. «Власність та моральність».

2. «Громадянин та власність».

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты: www.aau.edu.ua

www.upravo.org

www.nplu.kiev.ua

pravo.biz.ua

chitalka.info

Урок 15

Тема. Цивільно-правові договори

Мета: дати уявлення про договори, види цивільно-правових договорів; розвивати вміння пояснювати, що таке договір, називати види цивільно-правових договорів; аналізувати зразок типового договору щодо його предмета, сторін та змісту; формувати свідоме ставлення щодо необхідності дотримання умов цивільно-правових договорів.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: захист проектів, рольова гра.

Обладнання: таблиці з попереднього уроку.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань

1. Фронтальне опитування щодо опанування понять.

2. Захист проектів за темами:

1) Ти і цивільно-правові відносини:

а) право власності;

б) цивільно правові договори;

в) захист майнових та особистих немайнових прав;

г) права споживачів;

д) як успадкувати майно.

2. Закони в житті твоєї сім’ї:

а) сім’я та шлюб;

б) особисті майнові та немайнові права членів сім’ї;

в) захист прав дитини в сім’ї.

3. Твої права у трудових відносинах:

а) реалізація права на працю;

б) трудовий договір;

в) особливості праці неповнолітніх.

ІІІ. Вивичення нового матеріалу

Інтерактивна лекція

У ч и т е л ь.

Цивільно-правові відносини — це врегульовані нормами цивільного права майнові та особисті немайнові відносини.

У відношеннях, які регулюються адміністративним або кримінальним правом, учасники перебувають у нерівному становищі. Одні мають повноваження, інші їм підкоряються.

У цивільних правовідносинах всі учасники рівні. Рівність учасників — це головна відмінність цього виду правовідносин.

Підписано договір, і закон вимагає, щоб обидві сторони виконали його умови. Всі ці відносини регулюються Конституцією та законами України, Цивільним кодексом. Їх основою є цивільноправовий договір.

Договір — це угода двох або більше сторін, що базується на рівності сторін.

Завдання

1. Як на ваш розсуд, що таке цивільно-правовий договір?

2. Чим відрізняються договори такого типу:

а) людина придбала товар у магазині;

б) позичила гроші;

в) бабуся подарувала онуку будинок;

г) ви позичили однокласнику певну суму грошей?

У ч и т е л ь. Згідно з Цивільним Кодексом існують такі види цивільно-правових договорів:

• купівлі-продажу;

• майнового найму (оренди);

• займу;

• дарування.

Робота в парах

• Наведіть приклади цивільно-правових договорів з вашого життя.

Рольова гра «Як укласти договір?»

Учні розподіляються на групи, кожна з яких отримує текст цивільно-правового договору, Цивільний кодекс, моделює і демонструє ситуацію укладення договору. Після перегляду ситуацій класс визначає:

а) сторони договору;

б) предмет договору;

в) зміст договору.

Групи пропонують зразки цивільно-правових договорів.

Запитання

• Якими майновими правами наділені неповнолітні власники?

Робота з поняттями і термінами

Фізична особа — людина, учасник цивільно-правових відносин.

Цивільно-правова угода — погодження на базі взаємних інтересів та рівності. Договір є одним з різновидів угоди.

У ч и т е л ь.

Згідно зі ст. 3. Цивільного кодексу особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має часткову цивільну дієздатність.

Вона може:

1) самостійно здійснювати дрібні побутові угоди. Угода вважається дрібною побутовою, якщо вона служить задоволенню побутових потреб особи, відповідає її фізичному, духовному або соціальному розвитку та стосується речі, що має невелику вартість;

2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. За ст. 32 Цивільного Кодексу неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років передбачає:

Окрім угод, встановлених ст. 3 даного Кодексу,

фізична особа у віці з чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняється законом;

3) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунка) і розпоряджатися внеском, внесеним на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку). Неповнолітня особа здійснює інші угоди за згодою батьків.

Завдання

Поміркуйте.

1. Чи може 5-річний Андрій:

а) придбати фотоапарат на зароблені ним гроші;

б) позичити зароблені влітку гроші приятелю

в) покласти зароблені влітку гроші на депозит?

2. Чи може 6-річна Марія самостійно:

а) позичити однокласниці п’ять гривень;

б) придбати потрібний для навчання відеодиск;

в) придбати квартиру?

3. Чи може 3-річний Сергій:

а) дати другові відеодиск для перегляду;

б) відкрити рахунок у банку;

в) подарувати подрузі коштовну прикрасу?

ІV. Підсумки уроку

Бесіда

1. Які відносини регулює цивільне право?

2. Що таке цивільно-правовий договір?

3. Назвіть та наведіть приклади основних цивільно-правових договорів.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний текст підручника.

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты: www.aau.edu.ua

www.upravo.org

www.nplu.kiev.ua

pravo.biz.ua

chitalka.info

Урок 16

Тема. Захист особистих немайнових та майнових прав

Мета: сформувати уявлення про особисті немайнові та майнові права, підстави цивільно-правової відповідальності; розвивати вміння розрізняти особисті немайнові і майнові права та наводити приклади; називати підстави цивільно-правової відповідальності; аналізувати правові ситуації щодо цивільної відповідальності малолітніх та неповнолітніх осіб; формувати свідому оцінку вчинків і поведінки неповнолітніх, пов’язані з цивільно-правовою відповідальністю.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда з учнями

• Які відносини врегульовує цивільне право?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь.

Кожна людина, яка живе у суспільстві, має свої права та обов’язки незалежно від кольору шкіри чи очей, місця народження, походження, статі, віку, закладу, в якому вона навчалася.

Кожна людина — це особлива й неповторна особистість, яка має сама визначити своє місце в житті й реалізувати свої здібності.

Показником гуманізму суспільства та держави є ставлення до дитини. Діти є найвищою цінністю кожного народу, і розбудова демократичної держави неможлива без сприяння розвитку молодого покоління, задоволення його потреб та виконання обов’язків, передбачених Конституцією та законодавством України.

Для забезпечення прав та інтересів дітей постійно вдосконалюється нормативно-правова база України. Тобто права і свободи дітей як членів суспільства значною мірою визначають напрями діяльності державних органів та громадських організацій.

Кожен з нас має право захистити свої майнові та немайнові права у суді.

Майнові відносини — це відносини у сфері володіння, користування та розпорядження майном, надання товарів та послуг, інтелектуальної діяльності (винаходи, товарні знаки, художні твори тощо). Особисті немайнові відносини пов’язані із захистом особистих прав громадян (честі та гідності, ділової репутації, інтелектуальної власності). Зараз ми з вами в ігровій формі спробуємо змоделювати процедуру захисту цивільних прав у суді.

1-й варіант

Клас розподіляється на групи по 5–7 чоловік, кожна з яких отримає пакет документів для опрацювання однієї з груп прав (майнові, немайнові пов’язані з майном, особисті немайнові).

Учні визначають, хто в групі виступатиме в ролі позивача, відповідача і судді. Кожна група отримує пакет документів (Цивільний кодекс, окремі положення Цивільно-процесуального кодексу, приблизний текст позовної заяви) і має змоделювати

–2 ситуації за своєю групою прав, пов’язаних із захистом їх у суді. Потім групи демонструють підготовлені ситуації, які клас має проаналізувати.

2-й варіант

Клас розподіляється на 2 групи, одна з яких «судді», інша — «позивачі» та «відповідачі». «Судді» отримують тексти законів і готуються до «судового процесу». «Позивачі» та «відповідачі» отримують запропоновані вчителем ситуації, пов’язані із захистом цивільних прав (бажано, щоб були відтворені усі елементи цивільно-правових відносин). «Позивачі» (по двоє учнів) розробляють позовну заяву. «Відповідачі» (по двоє на ситуацію) розробляють систему захисту щодо своїх ситуацій. Учні, що залишились незалученими, тримують татус «експертів», що будуть аналізувати змодельовані ситуації. Потім проходить моделювання та обговорення процесу. Пакет документів той самий, що і в першому варіанті.

Робота з нормативними документами

Цивільний Кодекс

Ст. 33. Цивільна відповідальність неповнолітньої особи.

1. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного самостійно, відповідно до закону.

2. Неповнолітня особа несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (всиновлювачив), піклувальників. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (всиновлювачи) або піклувальники.

3. Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі.

Ст. 31. Часткова цивільна дієздатність особи, яка не досягла чотирнадцяти років.

Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.

Ст. 1179. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою.

1. Неповнолітня особа (у віці від 14 до 18 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно, на загальних засадах.

2. У випадку відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди, ця шкода відшкодовується в недостатній частині або в повному обсязі її батьками (всиновлювачами) або піклувальниками, якщо вони не доведуть, що шкода була завдана не з їх вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, ця особа зобов’язана відшкодувати шкоду в недостатній частині або в повному обсязі, якщо вона не доведе, що шкода була завдана не з її вини.

Завдання

Чи буде нести цивільну відповідальність і в якому обсязі:

а) 13-річний Сергій, який пошкодив куртку однокласника;

б) 15-річний Андрій, який на уроці фізкультури розірвав футболку однокласника;

в) 14-річний Вадим, який під час гри в футбол у дворі пошкодив м’яч, що належав сусідському хлопцю;

г) 16-річний Максим, який по дорозі на роботу пошкодив машину, що належала сусіду?

ІV. Підсумки уроку

Бесіда

1. Де і як можна захистити цивільні права?

2. Які особливості має цивільна відповідальність неповнолітніх?

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підібрати приклади майнових та особистих немайнових відносин.

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты: www.aau.edu.ua

www.upravo.org

www.nplu.kiev.ua

pravo.biz.ua

chitalka.info

Урок 17

Тема. Як успадкувати майно

Мета: дати уявлення про поняття «спадкодавець» та «спадкоємець», «заповіт»; описувати порядок спадкування за законом, розповідати про порядок отримання спадщини; аналізувати правові ситуації, що регулюються нормами спадкового права; виховувати повагу до дотримання спадкового права.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Метод «акваріум»

Обговорити в групах проблему й дати правову оцінку ситуації.

Учень 5 класу пошкодив музичний центр, який залишився без догляду в актовій залі.

Робота за індивідуальними картками

1-а картка

Визначте предмет договору:

а) купівлі-продажу ст. 656 Цивільного кодексу України;

б) договору підряду ст. 837 Цивільного кодексу України;

в) договору доручення ст. 000 Цивільного кодексу України;

г) договору зберігання ст. 936 Цивільного кодексу України;

д) договору ренти ст.73 Цивільного кодексу України.

2-а картка

Проаналізуйте правову природу та види строків у договорах купівлі-продажу (гарантійні строки, строки придатності, строки служби, претензійні строки, строки оперативного захисту, позовна давність).

Згідно з оголошенням в газеті «Реклама для всіх» громадянин М. прийшов до громадянина Р., щоб купити у нього набір кухонних меблів. Оглянувши комплект та узгодивши ціну, сторони домовилися, що М. приїде через два дні за меблями власним транспортом і здійснить остаточний розрахунок. Як завдаток М. залишив 1000 грн. З’явившись через два дні за меблями, М. виявив, що Р. продав їх іншій особі за більш вигідною ціною. М. зажадав відшкодування збитків (витрати на автотранспорт), повернення 1000 грн. завдатку і компенсацію моральної шкоди.

Розв’яжіть спір. З якого моменту договір купівлі-продажу вважається укладеним?

4-а картка

Громадяни К. і Б. уклали договір купівлі-продажу житлового будинку і посвідчили його у нотаріуса. Після розрахунку з Б. К. оселився в будинку разом із сім’єю. Через деякий час дружина Б. заявила вимогу до суду про визнання договору недійсним. Під час судового засідання було встановлено, що під час укладання договору була порушена вимога ст. 65 Сімейного кодексу України про необхідність згоди іншого подружжя на відчуження нерухомого майна.

Проаналізуйте ситуацію і вирішіть справу.

5-а картка

Громадянка Т. звернулася з позовом до громадянки О. про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. Позивачка посилалася на те, що при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу 2 січня 2004 р. громадянин К., що діяв на підставі її довіреності, продав квартиру О. без згоди К. за заниженою ціною. Через цю обставину позивачка просила визнати договір купівлі-продажу недійсним. У зустрічному позові О. просила виселити Т. з належної їй по праву власності квартири. Під час судового засідання було встановлено, що «між представником позивачки — К. та покупцем О. укладена злочинна угода, що передбачала продаж квартири за відсутності згоди на те її власника та за явно

заниженою (у 0 разів) ціною».

Розв’яжіть справу.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

У ч и т е л ь.

Однією з можливостей реалізації права власності є отримання майна у спадок (успадкування).

Спадкодавець, тобто померла особа, що передала майно у спадок, разом з цим майном передає спадкоємцю, тобто людині, що отримує спадок, всі права та обов’язки, пов’язані з цим майном. Успадкування відбувається або за заповітом, або в разі його відсутності — за законом.

Завдання

• Спробуйте дати визначення поняттю «успадкування».

У ч и т е л ь.

Заповіт — це особиста воля особи на випадок її смерті. Право на заповіт реалізується безпосередньо тією особою, яка бажає його скласти. Згідно з цим правом спадкодавець може призначити своїми спадкоємцями будь-яку кількість осіб незалежно від їх сімейних зв’язків зі спадкодавцем, а також скласти заповіт щодо всього спадку або його частини і розподілити його між спадкоємцями за власним бажанням.

Неповнолітні особи та повнолітні непрацездатні особи (діти, вдови батьки) отримують у спадок, незалежно від заповіту, половину того, щоб вони мали отримати за законом.

Робота з правовими документами

Цивільний Кодекс

Ст. 1247. Загальні вимоги до форми заповіту.

1. Заповіт складається в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання.

2. Заповіт повинен бути підписаний заповідачем особисто.

3. Заповіт повинен бути засвідчений нотаріусом або іншими службовими особами.

Завдання

• Назвіть вимоги, які висуває закон до складання заповіту.

У ч и т е л ь.

Особа може скласти заповіт у будь-який час і має право вносити до нього зміни. За законодавством України кожен громадянин має право на власний розсуд вирішувати долю належного йому майна, а також заповідати його.

Запитання

• Чи стикалися ви вже хоча б раз із цим правовим фактом?

У ч и т е л ь.

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу (ЦК) кожен громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам, як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Заповідач також має право у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом. Треба зауважити, що складання заповіту не тягне за собою переходу права власності на заповідане майно, а є лише розпорядженням, яке заповідач робить на випадок своєї смерті. Тому особа, що склала заповіт, за життя не позбавлена можливості розпорядитися таким майном шляхом його продажу, дарування і таке інше. Зазначене є суттєвою різницею між заповітом та договорами відчуження майна (міни, дарування, купівлі-продажі), відповідно до яких особа, яка підписала такий договір, позбавляється права власності на своє майно, і вже його спадкоємці будуть позбавлені права на успадкування цього майна, навіть якщо щодо нього буде складений заповіт.

Крім того,

заповідач на підставі ст. 544 Цивільного кодексу вправі в будь-який час змінити або скасувати зроблений ним заповіт, склавши новий заповіт. Заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить.

Скасування або зміна заповіту проводиться шляхом подання про це заяви нотаріусу, завідуючому державним нотаріальним архівом, а в населених пунктах, де немає нотаріусів, — посадовій особі виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, яка вчиняє нотаріальні дії.

Запитання

• Які фактори можуть спричинити зміну заповіту?

У ч и т е л ь. Деякі особливості мають питання спадкоємства вкладів, що визначені ст. 564 Цивільного кодексу. Так,

вкладник може залишити банківській установі заповідальне розпорядження щодо належного йому вкладу. У цьому випадку після смерті вкладника вклад видається вказаним ним особам без оформлення свідоцтва про право на спадщину.

Якщо вкладник не зробив банківській установі такого розпорядження, то в разі смерті вкладника його вклад переходить до спадкоємців на загальних підставах.

Закон визначає коло осіб, які користуються правом на обов’язкову частку в спадщині, незалежно від змісту заповіту.

Зокрема, неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) й утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка б належала кожному з них в разі успадкування за законом (ст. 535 Цивільного кодексу).

Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі із зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений (ст. 54 зазначеного Кодексу).

Заповіт може бути посвідчений як державним, так і приватним нотаріусом, що не впливає на його юридичну силу. У тих населених пунктах, де немає нотаріусів, право посвідчення заповітів, згідно зі ст. 37 Закону України «Про нотаріат», мають посадові особи сільських, селищних, міських рад. Заповіти громадян України, що перебувають за кордоном, можуть бути посвідчені посадовими особами консульських установ України.

Заповіт — це угода, що безпосередньо пов’язана із особою заповідача. Відтак заповіт не може бути укладений через представника, що діє за дорученням або на підставі закону. Не допускається також посвідчення заповіту від імені кількох осіб.

Запитання

• Чому не допускається посвідчення заповіту від імені кількох особ?

Спадок відкривається з моменту смерті спадкодавця. З цього моменту, впродовж шести місяців, спадкоємці, що бажають прийняти спадок, подають заяви до нотаріальної контори. Спадкоємці з чотирнадцяти років мають право робити це особисто, за малолітніх заяву подають батьки або опікуни.

Практична робота

Учні мають скласти:

• Заповіт з умовою.

• Спільний заповіт подружжя.

• Секретний заповіт.

ІV. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника і додатковий матеріал.

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты: www.aau.edu.ua

www.upravo.org

www.nplu.kiev.ua

pravo.biz.ua

chitalka.info

Урок 18

Тема. Споживачі та їхні права

Мета: дати учням уявлення про те, хто такі споживачі, продавці, виробники, виконавці, нормативні акти, що захищають права споживачів; моделювати ситуації придбання товару, замовляння послуг чи робіт; складати за зразком скаргу (претензію) щодо порушених прав споживача; розв’язувати правові задачі.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь .

Поширення ринкових відносин принесло в наш лексикон досить багато нових понять: бізнес, біржа, брокер, маркетинг, інфляція. Власне, ринок — це форма економічного обміну.

Ринкова економіка здатна найбільш повно задовольнити потреби покупця, який прагне придбати товар за можливості доброї якості…та дешево.

Товари не завжди бувають якісними, продавці ввічливими, тому на допомогу приходить держава, яка запроваджує спеціальні закони для захисту прав покупців. Нам і нашим близьким постійно доводиться купувати продукти харчування та інші товари у магазині, на ринку; здавати одяг або взуття в ремонт; користуватися водою, електроенергією, домашнім телефоном; їздити на громадському транспорті; відпочивати за путівками; користуватися послугами перукарень та хімчисток; брати напрокат необхідні предмети. В усіх випадках ми виступаємо як споживачі товарів, робіт або послуг.

Споживач — людина (фізична особа), яка купує, замовляє, використовує або має намір придбати або замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

Окрім споживачів, участь у цих відносинах беруть і продавці — підприємства, організації або громадяни, які реалізують товари.

Іноді у купівлі-продажу беруть участь виконавці — підприємство або людина, які виконують роботи, надають послуги, або виробники — ті, хто виробляють товари для реалізації.

Коли продавець, виконавець на прохання споживача погоджуються продати йому товар або виконати роботу, а споживач — заплатити за це, то між ними утворюється угода щодо якості, терміну, ціни та інших умов, за якими здійснюється купівля-продаж, виконуються роботи або надаються послуги.

Така угода зазвичай оформлюється квитанцією, товарним або касовим чеком (використовуючи папку документів, показує квитанцію, товарний чек, касовий чек).

Основним правовим законом, який стоїть на сторожі законних інтересів споживачів, є Закон « Про захист прав споживачів».

Завдання

1-й варіант

Наведіть приклади, коли ми з вами:

1) купуємо товари;

2) замовляємо послуги;

3) користуємося послугами;

4) замовляємо роботи.

2-й варіант

На дошці прикріплено три малюнки, де зображені герої дитячих казок і віршів. Учитель пропонує школярам назвати ролі, в яких виступають герої відомих казок і віршів, а також навести свої приклади літературних персонажів. Наприклад:

1) король і кравець (казка Г. X. Андерсена «Нове плаття короля»);

2) дід і золота рибка (О. С. Пушкін «Казка про золоту рибку»);

3) Муха-Цокотуха, яка купує на базарі самовар (вірш К. Чуковського);

4) Микита Кожум’яка (народна казка).

Евристична бесіда

У ч и т е л ь. Окрім споживачів, у цих відносинах присутня також друга сторона.

Хто є другою стороною, в разі, коли ми:

1) купуємо товари;

2) замовляємо послуги чи роботи?

У ч и т е л ь (підбиваючи висновок після виступів учнів). У першому випадку це продавці — підприємства, установи, організації, або громадяни, які реалізують товари, та виробники — ті, хто виробляють товари для реалізації.

У другому — це виконавці — підприємство чи людина, які виконують роботи або надають послуги.

Права та обов’язки споживачів закріплені в Законі України «Про захист прав споживачів».

Практична робота

Завдання 1. Клас розподіляється на групи відповідно до кількості прав споживачів. Кожна група опрацьовує відповідну статтю закону «Про захист прав споживачів» і коротко доповідає про основні положення цих статей.

• 1-а група. Право на захист своїх прав з боку держави.

• 2-а група. Право споживача на належну якість продукції.

• 3-я група. Право споживача на безпеку продукції (товарів, наслідків робот).

• 4-а група. Право споживача на інформацію про продукцію.

• 5-а група. Право споживача на вільний вибір продукції.

• 6-а група. Право на судовий захист прав споживачів.

• 7-а група. Право об’єднання споживачів у громадські організації.

• 8-а група. Обов’язки споживачів.

Вправа «Відкритий мікрофон»

Наведіть приклади з вашого життя, життя ваших батьків або товаришів, коли права споживачів були порушені.

Завдання 2. Клас розподіляється на 4 групи споживачів та окрему групу-експертів.

• 1-а група. Купуємо товари.

• 2-а група. Замовляємо послуги.

• 3-я група. Користуємося послугами.

• 4-а група. Замовляємо роботи.

Кожна група моделює та розігрує перед класом –2 ситуації (можна використати наведені під час «Відкритого мікрофону»), додавши до змісту типові порушення з боку продавців (виконавців, виробників) і помилки з боку споживачів. Експерти та інші групи аналізують ситуації.

Вправа «Відкритий мікрофон»

Розкажіть, що робили ви, ваші батьки або ваші товариші, коли їхні права як споживачів порушувались. Який це мало результат?

Учитель, узагальнюючи виступи груп, зазначає, що покупець може вимагати заміни товару, якщо:

1) він є непродовольчим;

2) вимогу заявлено протягом 4 днів;

3) збережено його товарний вигляд, поживні якості, пломби, ярлики;

4) надано документ, що засвідчує факт придбання товару.

Якщо протягом гарантійного строку виявлені вади товару, споживач має право вимагати від продавця або виробника;

1) безоплатного усунення цих вад;

2) відшкодування витрат споживача на їх усунення;

3) заміни на такий самий товар належної якості;

4) зменшення ціни товару;

5) заміни на товар іншої моделі з перерахуванням вартості;

6) розірвання укладеної угоди та повернення сплачених за товар коштів.

Продавець зобов’язаний повернути гроші за неякісний продукт або обміняти його на якісний товар, якщо вади виявлені в межах строку придатності.

У разі виявлення вад у виконаних роботах під час гарантійного строку споживач має право вимагати від виконавця:

• безоплатного усунення недоліків у розумний строк;

• зменшення ціни за роботу (послугу);

• безоплатного виконання іншої речі з такого самого матеріалу і такої самої якості чи повторного виконання робіт.

Споживач має право розірвати договір послуг чи виконання робіт і відшкодування завданих збитків, якщо вади не підлягають усуненню або проявляються після усунення.

Перш ніж висувати вимоги, переконайтесь, що вади виникли не в результаті порушення правил користування товару або його зберігання.

Якщо продавець відмовляє вам у задоволенні ваших претензій, ви можете написати письмову скаргу (претензію) на ім’я директора або власника магазину, де зазначається:

1) коли і за якою ціною придбано товар;

2) гарантійний строк та документ, яким він встановлюється;

3) причини скарги;

4) претензії та вимоги споживача;

5) документи, що додаються до скарги.

Якщо протягом місяця ви не отримаєте задоволення або відмови щодо неї, звертайтесь до суду.

Завдання 3. Клас розподіляється на групи відповідно до дій споживачів та групу експертів.

• 1-а група. Претензії до купленого товару.

• 2-а група. Претензії до виконаних робіт.

• 3-я група. Претензії до наданих послуг.

Групи моделюють та демонструють перед класом ситуації згідно зі своєю темою, експерти та інші групи аналізують, наскільки правильно поводилися споживачі, продавці, виконавці.

ІV. Підсумки уроку

Рефлексія

Зробіть висновки з усього, що ви сьогодні почули, дізналися, вивчили.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. У ЗМІ підібрати матеріал про факти порушення прав споживачів та їх захист (цей матеріал доцільно накопичувати й використовувати під час уроку тематичного оцінювання).

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты: www.aau.edu.ua

www.upravo.org

www.nplu.kiev.ua

pravo.biz.ua

chitalka.info

Урок 19

Тема. Захист прав споживачів

Мета: закріпити знання про те, хто такі споживачі, продавці, виробники, виконавці, нормативні акти, що закріплюють права споживачів та їх права, порядок дій споживача щодо захисту порушених прав; розвивати вміння працювати з нормативними актами; наводити приклади порушення прав споживача; моделювати ситуації з придбання товару, замовлення послуг чи робіт; описувати порядок дій споживача щодо захисту порушених прав, складати за зразком скаргу (претензію) щодо порушених прав споживача; формувати активну позицію щодо дотримання і захисту прав споживачів.

Тип уроку: урок закріплення та застосування знань, умінь та навичок.

Форма проведення: практична робота з використанням інтерактивних вправ, захисту групових проектів.

Обладнання: електронна презентація «Реклама — двигун торгівлі».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

Метод «Кейсу»

Повідомлення учнів про зібрані в ЗМІ матеріали про факти порушення й захисту прав споживачів складаються в кейс.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

«Книга скарг»

Учні мають змоделювати ситуації, в яких йдеться про порушення прав споживача, і подати скаргу з цього приводу.

ІV. Закріплення та застосування отриманих знань

перегляд слайдів із фотографіями, які свідчать про порушення прав споживача

Дати правовий коментар побаченому.

Анкетування

Відповісти на запитання анкети.

Чи завжди ви…

1. Вимагаєте від продавця дотримуватися точної ваги?

а) Завжди;

б) іноді;

в) ніколи.

2. Перевіряєте правильність названої продавцем суми, нараховану за придбаний вами товар (роботу, послугу)?

а) Завжди;

б) іноді;

в) довіряю продавцю і не перевіряю.

3. Вимагаєте надати документи (сертифікат відповідності), які б підтверджували якість товарів (робіт, послуг)?

а) Завжди вимагаю;

б) іноді вимагаю;

в) не вимагаю.

4. Берете у продавця (виконавця) та зберігаєте квитанцію, товарний чек або касовий чек?

а) Завжди беру;

б) іноді беру;

в) не беру.

5. З’ясовуєте споживчі властивості товару у продавця або знайомитеся з інструкцією, з’ясовуєте дату виготовлення, термін придатності?

а) Так;

б) беру, але не приділяю цьому необхідної уваги;

в) ні.

6. Вимагаєте надати вам повний і достовірний переклад інструкції, якщо купуєте імпортний товар?

а) Так;

б) ні.

Правовий диктант

Вставте пропущене слово.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відношення, які виникають між __ та __, виконавцями, __ при продажу __ товарів (виконання робіт, здійснення послуг), встановлює __ споживачів на придбання __ (робіт, послуг) належної __ та безпечного для __ та __ споживачів, отримання __ про товари (роботи та послуги) та про їх __ (виконавців, продавців), просвіту, __ та __ захисту їх інтересів, а також з’ясовує механізм реалізації цих прав.

Слова: державна, споживачі, інформація, права, виробники, якість, продавці, життя, здоров’я, товари, суспільна.

Робота в групах

Групи мають підготувати інсценування нижченаведлених ситуацій.

• 1-а група. Покупка на ринку домашнього молока.

• 2-а група. Покупка іноземного товару в супермаркеті.

• 3-я група. Покупка телевізора у спеціалізованому магазині.

• 4-а група. Вам запропонувала купити відеокамеру ваша знайома.

Презентація та обговорення ситуацій, підготовлених групами. Групи складають «Поради споживачеві» (орієнтовні рекомендації). Ви вирішили придбати дорогий товар (роботу, послугу).

1. Обміркуйте, чи дійсно потрібен вам цей товар, оцініть, наскільки він відповідає вашим потребам.

2. Знайдіть інформацію про цю групу товарів, порівняйте аналогічну продукцію різних моделей у різних магазинах вашого населеного пункту, уважно проаналізуйте ціни на них.

3. Детально з’ясуйте:

• основні споживацькі властивості товару, а щодо продуктів харчування — склад, вміст шкідливих для здоров’я речовин;

• дату виготовлення товару;

• термін служби або придатності;

• чи необхідне додаткове обслуговування товару та як це здійснюється;

• ім’я та адресу продавця (виробника) та підприємства, яке здійснює функції щодо ухвалення претензій від споживача, а також проводить ремонт, технічне обслуговування;

• вимагайте надання вам інформації (інструкцію) про товар мовою, якою ви володієте;

• здійснюючи оплату товару, можете вимагати у продавця надати вам документи про ціну;

• погоджуйте умови покупки (замовлення): з передоплатою, у кредит, з доставкою;

• перевірте ще раз гроші, які ви сплачуєте, отримавши здачу, перерахуйте її в присутності продавця, адже він може помилитися;

• обов’язково візьміть квитанцію, товарний чек або касовий чек, інший письмовий документ, який підтверджує факт покупки, на товар — гарантійний талон, технічний паспорт;

• дізнайтеся, чи можна повернути продавцю неякісний товар.

Виступ учнів з проектом

«Сучасна реклама як двигун торгівлі» (електронна презентація)

Обговорення проектів.

ІV. Підсумки уроку

Рефлексія

1. Чому важливо бути уважним під час покупки товару?

2. Яку роль відіграє реклама?

3. Яка з порад вам здалася найбільш корисною?

4. Які державні чи громадські установи займаються питаннями захисту прав споживачів? Що ви про них знаєте?

V. Домашнє завдання

Підготуйте розповідь про орган захисту прав споживачів у вашому місті, його діяльність.

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты: www.aau.edu.ua

www.upravo.org

www.nplu.kiev.ua

pravo.biz.ua

chitalka.info

Урок 20

Тема. Що таке сім’я і шлюб

Мета: дати уявлення про поняття «сім’я» і «шлюб», умови укладання шлюбу, особисті немайнові та майнові права та обов’язки подружжя; пояснювати, використовуючи положення статей Сімейного кодексу України, умови укладання шлюбу, в тому числі неповнолітніми; аналізувати правові ситуації й пропонувати шляхи їх розв’язання на підставі норм сімейного права.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Робота над епіграфом уроку

• Кожна сім’я — це частина держави. (Арістотель)

Учитель коментує відповіді учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Евристична бесіда

У ч и т е л ь.

Серед специфічних прав дітей особливо виділяється право виховуватись у сім’ї.

Кожна доросла людина має право мати сім’ю.

Чому, на ваш розсуд, так важливо для людини мати сім’ю?

В юридичній науці сім’єю називають людей, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

На ваш розсуд, чи є сім’єю:

а) бабуся та онука, яку вона виховує, тому що батьки дівчинки загинули;

б) пара одружених молодих людей, що проживають разом з батьками одного з подружжя;

в) подружжя, яке всиновило двох дітей;

г) жінка та всиновлена нею дитина?

Відносини, що складаються в сім’ї, називається сімейними і регулюються нормами сімейного права, які закріплені в Конституції України та Сімейному кодексі України.

Згідно із законом сім’я створюється на підставі укладення шлюбу, кровного споріднення та всиновлення.

Сімейно-правові відносини мають ряд своїх особливостей.

1. Сімейно-правові взаємовідносини характерні своїми джерелами. Якщо цивільні правовідносини виникають, як правило, з договорів, то шлюбно-сімейні відносини виникають з рідства, шлюбу, усиновлення, і всі майнові відносини випливають з особистих. Ці правовідносини пов’язують не сторонніх, а близьких осіб — родичів, подружжя.

2. В першу чергу сімейні правовідносини — це особисті немайнові, і лише в другу чергу вони є майновими. Майнові правовідносини випливають з особистих: є рідство, є шлюб — є майнові відносини. А в цивільному праві 99 % взаємовідносин — це майнові відносини.

3. Сімейні права та сімейні обов’язки не можна відчужувати, передавати, купувати, продавати чи дарувати. Причому не тільки особисті, але й майнові. Не можна, наприклад, передати право на отримання аліментів або ж на виховання дітей. А в цивільному праві майже всі майнові відносини легко передаються (наприклад, право на одержання спадщини).

4. Сімейні правовідносини регулюються окремим Кодексом про шлюб та сім’ю України, що був першим прийнятий в нашій країні.

5. Процес розгляду сімейних справ відрізняється від розгляду цивільних, як суттєво відрізняється й виконання рішень. (У справах про передачу дитини на виховання іншому з подружжя не можна так легко виконати рішення, як рішення, скажімо, про відчуження певної речі).

6. Сімейно-шлюбні відносини в Україні в багатьох випадках регулюються нормами моралі, а не тільки правовими нормами. Це характерно тільки для сімейного права.

Робота з поняттям

Шлюб — це сімейний союз чоловіка і жінки, що реєструється в порядку, визначеному законом.

Робота з правовим документом

Учні мають опрацювати питання про умови укладання шлюбу за Сімейним кодексом і виконати завдання.

1. Назвати основні умови укладення шлюбу.

2. Визначити, чи можуть неповнолітні укладати шлюб і за яких умов.

Працюємо з таблицею

Учні опрацьовують ст. 6–9 Сімейного кодексу і заповнюють таблицю «Права та обов’язки подружжя».

Особисті права подружжя	Особисті обов’язки подружжя
майнові	немайнові	майнові	немайнові

Робота в групах

Клас розподіляється на групи. Кожна група отримує ситуативну задачу, пов’язану з правами та обов’язками подружжя, і пропонує свій варіант її розв’язання. З метою активізації роботи можна проводити цю роботу за таким принципом: групи отримують задачі, знайомлять з їх змістом весь клас; потім протягом 3–5 хвилин групи обговорюють ситуацію, і кожна пропонує свій варіант її розв’язання.

ІV. Підсумки уроку

Рефлексія

1. Що таке сім’я?

2. Що таке шлюб?

3. Які основні умови вступу до шлюбу?

4. Які групи прав та обов’язків мають подружжя?

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника.

2. Твір-роздум «Для чого людині потрібна сім’я.»

3. Створити презентацію «Знайомтесь, ми — … (Іванови)» (про свою родину).

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты: www.aau.edu.ua

www.upravo.org

www.nplu.kiev.ua

pravo.biz.ua

chitalka.info

Урок 21

Тема. Взаємні права та обов’язки батьків і дітей

Мета: дати уявлення про права та обов’язки у взаєминах дітей та батьків; розуміти права та обов’язки батьків і дітей, наводити приклади окремих прав батьків і дітей; моделювати та розв’язувати правові ситуації, пов’язані з правами та обов’язками батьків і дітей; формувати свідоме ставлення до взаємних прав і обов’язків батьків і дітей.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: урок з використанням мультимедійних технологій.

Обладнання: мультимедійне обладнання, електронна презентація.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

1. Читання та коментар творів-роздумів.

2. Захист проектів — електронних презентацій «Знайомтесь, ми — …».

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Інтерактивна розповідь учителя

Взаємні права та обов’язки дітей та батьків ґрунтуються на походженні дитини від них.

Документом, що засвідчує походження дитини, є Свідоцтво про народження.

Завдання

Опрацюйте Ст. 22, 25–28, 4, 42 Сімейного кодексу і дайте відповіді на такі запитання.

1. Яким чином визначається походження дитини, батьки якої перебувають у шлюбі?

2. Як визначається походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі?

3. Яким є основний принцип щодо прав та обов’язків батьків по відношенню до дітей і дітей по відношенню до батьків?

У ч и т е л ь. Взаємні права дітей та батьків можуть мати особистий немайновий та майновий характер.

Завдання

Опрацюйте розділ 3 Сімейного кодексу, складіть таблицю «Особисті немайнові права та обов’язки дітей та батьків» та на її основі розв’яжіть ситуативні задачі.

Батьки	Діти
Права	Обов’язки	Права	Обов’язки

ІV. розв’язання правових задач на закріплення знань

Робота в групах

Клас розподіляється на групи. Кожна з груп отримує ситуативну задачу, що стосується питання майнових обов’язків дітей та батьків та питання утримання й розв’язує її, використовуючи положення Розділу 4 і 5 Сімейного кодексу.

V. Підсумки уроку

Бесіда

1. Коли виникають права та обов’язки дітей та батьків?

2. На які групи вони розподіляються?

3. Чому права та обов’язки дітей та батьків мають взаємний характер?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Написати твір-роздум «Чому важливе взаємне дотримання прав та обов’язків дітей та батьків?».

3. За матеріалами ЗМІ підібрати приклади, пов’язані із взаємними правами членів сім’ї.

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты: www.aau.edu.ua

www.upravo.org

www.nplu.kiev.ua

pravo.biz.ua

chitalka.info

Урок 22

Тема. Як держава захищає права дітей

Мета: дати уявлення про державні органи та установи, що опікуються правами дитини, підстави та процедуру позбавлення батьківських прав, поняття «усиновлення», «опіка», «піклування»; розповідати про підстави й процедуру позбавлення батьківських прав; розрізняти усиновлення та опіку й піклування; моделювати та розв’язувати правові ситуації; формувати свідоме ставлення щодо важливості й значення виховання дитини в сім’ї.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: інтерактивний урок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

Обговорення творів-роздумів «Чому важливе взаємне дотримання прав та обов’язків дітей та батьків?».

ІІІ. мотивація навчальної діяльності правовий диктант

Дати визначення термінам: «споживач», «заповіт», «спадкоємець», «майнові відносини», «договір», «шлюб», «сімейно-правові відносини», «сім’я», «одношлюбність», «майнові права дітей».

ІV. Вивчення нового матеріалу проблемне питання

• Особливу увагу держава приділяє захисту прав дитини в сім’ї.

Чому саме цій проблемі приділяється особлива увага?

У ч и т е л ь.

Сучасна суспільна та юридична думка базується на тому, що дитина повинна виховуватись у сім’ї й ніщо не може замінити дитині сім’ю.

Згідно зі ст. 5 Сімейного кодексу, саме батькам надається переважне право особистого виховання дітей, вибору форм та методів виховання, якщо останні не суперечать закону та моральним засадам суспільства.

У певних випадках виникає потреба захищати дітей від власних батьків.

Робота з правовими джерелами

Конституція України

Ст. 32

Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте сімейне життя.

Ст. 51

Сім’я, дитинство, материнство й батьківство охороняються державою.

Запитання

• Чи не суперечать ці статті одна одній?

Сімейний Кодекс

Ст. 5

1. Держава охороняє сім’ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім’ї.

2. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально та морально заохочує материнство та батьківство…

5. Ніхто не може піддатися втручанню в його особисте сімейне життя, окрім випадків, передбачених Конституцією України.

Ст. 7

1. Сімейні відносини регулюються лише в тій частині, в якій це може бути допустимим та можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства…

4. Регулювання сімейних відносин відбувається з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їх права на особисту свободу та недопущення вільного втручання в сімейне життя.

5. Учасник сімейних відносин не може мати привілеїв або обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.

Завдання

Вкажіть, на яких принципах повинна базуватись діяльність держави щодо врегулювання сімейних відносин.

Сімейний Кодекс

Ст. 5

3. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

4. Держава бере під свою охорону кожну дитину, позбавлену належної батьківської опіки.

Ст. 150

1. Забороняються будь-які види експлуатації своєї дитини.

2. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Закон України «Про охорону дитинства»

Ст. 10

…Держава здійснює захист дитини від:

…усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання…;

…втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних речовин…;

…залучення до екстремістських релігійних психокультових угрупувань та течій, використання її для створення та поширення порнографічних матеріалів, примушення до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо…

У ч и т е л ь.

Сімейний кодекс передбачає, що у випадках порушення прав дитини її родичі, один із батьків, сама дитина можуть звернутися до органів опіки й піклування або до суду.

Батьки або один з батьків, що порушують права дитини, можуть бути позбавлені батьківських прав. Окрім вищевказаних державних органів справами дітей також опікуються Служба у справах неповнолітніх, державні соціальні служби при місцевих державних адміністраціях, громадські організації, які опікуються проблемами захисту прав дітей.

Практична робота в групах

Проаналізуйте ситуації та вкажіть, чи має право порушення прав дитини. Якщо так, то в якій формі? Вкажіть можливі варіанти розв’язання ситуацій. (Групи працюють за ситуаціями, дають коментарі).

1. Батьки 10-річного Андрія постійно пиячать. Удома часто трапляються бійки. Щоб убезпечити себе, Андрій повинен вечорами йти з дому, тому хлопчик не завжди виконує домашні завдання, що позначається на результатах його навчання.

2. Батьки 8-річної Оксани ніде не працюють. Вони примушують дівчинку щоденно жебрачити. Практично всі зароблені нею гроші відбирають, використовуючи їх для придбання спиртного.

3. Батько 13-річного Олега має невеличку авторемонтну майстерню. Він примушує сина працювати в цій майстерні навіть у той час, коли хлопець повинен бути в школі. Батько аргументує це тим, що хлопець повинен допомагати сім’ї та отримати професію авторемонтника.

4. Батьки забороняють 16-річній Вікторії гуляти увечері з друзями, ходити на дискотеки тощо, не дають їй грошей на дрібні витрати, вечорами зачиняють у кімнаті, аргументуючи свої дії тим, що їхня дочка повинна успішно закінчити школу.

Словарна робота

1. На дошці записуються у два стовпчики слова.

Діти

сироти

дитячий будинок

всиновлення

інваліди

біженці

Турбота

милосердя

увага

доброта

допомога

ласка

1) Що об’єднує слова, записані в першому стовпчику?

2) Що об’єднує слова, записані в другому стовпчику?

3) Що потрібно цим дітям?

4) Записати правові визначення до понять, записаних у лівому стовпчику.

2. Завдання «Доберіть права».

У ч и т е л ь.

Окрім дітей, чиї батьки позбавлені батьківських прав, у нашій країні є багато дітей-сиріт, тобто тих, що з різних причин не мають батьків.

Держава намагається надати цим дітям можливість виховуватись у сім’ї, тобто реалізувати право дитини на виховання в сім’ї. Одним із варіантів реалізації цього права є всиновлення — прийняття всиновлювачем до своєї сім’ї особи на правах дочки або сина, встановлене на підставі рішення суду.

Всиновлювачем може бути повнолітня дієздатна особа, що старша за всиновлену дитину не менше ніж на 5 років; подружжя або, за рішенням суду, особи, що проживають сім’єю. Дитина відповідно до її віку дає згоду на усиновлення, має бути проінформована щодо правових наслідків усиновлення. Рішення про всиновлення приймається судом.

Над дітьми, що залишились без батьківського піклування, встановлюється опіка або піклування. Опіка встановлюється над дітьми у віці до 4 років, над дітьми у віці з 4 до8 років встановлюється піклування.

Опікуном або піклувальником може бути повнолітня дієздатна особа, здатна виховувати дитину та піклуватися про неї; адміністрація дитячого або медичного закладу, де дитина постійно перебуває.

Рішення про призначення опікунів та піклувальників приймають державні органи опіки та піклування або суди. Ці ж органи здійснюють контроль за дотриманням умов опіки та піклування.

Запитання

• У чому різниця між всиновленням та опікою і піклуванням?

V. Підсумки уроку

Рефлексія

1. Чому вважається, що дитина повинна виховуватись у сім’ї?

2. Як реалізується право на виховання в сім’ї дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки та піклування?

3. Які ще сучасні форми реалізації цього права вам відомі?

4. В яких випадках і яким чином держава захищає права дітей у сім’ї?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника.

2. Підготувати повідомлення «Стан світового та національного ринків праці».

3. Підготувати інформацію про благодійні акції, які проводяться у твоїй школі і в яких ти особисто брав участь (допомога людям похилого віку, інвалідам, дітям-сиротам тощо).

Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»
3. Сайты: www.aau.edu.ua

www.upravo.org

www.nplu.kiev.ua

pravo.biz.ua

chitalka.info