ОПИС ДОСВІДУ

Проблема, над якою працюю:

Формування правової культури на уроках правознавства .

                                                                                    Вміння знаходити

обдарованих та здібних дітей - талант,

вміння їх вирощувати – мистецтво.

Але найважливішим є любов до дитини!.

Лише вільний громадянин має вітчизну; невільник , кріпак, підлеглий деспоту мають тільки батьківщину  (Анатоль Франс)

Україна крок за кроком будує правову демократичну державу, головними принципами якої повинні бути верховенство закону й дотримання прав і свобод людини і громадянина. Саме за таких обставин особливого значення для суспільства набуває правова освіта як один із найважливіших чинників побудови правової демократичної держави. Отже, сучасне життя змінюється дуже швидко. І, напевно, одна з професій, фахівці якої мають змінюватись одночасно з нею, це професія вчителя. Адже кожне покоління має справу з новими досягненнями, проблемами та турботами. Важлива роль у формуванні соціально орієнтованої особистості та становленні її громадянської активності належить школі і вчителю.

Моя мета: виховати зацікавленого, правосвідомого, активного громадянина України зі сформованою правовою культурою ; навчити учнів аналізувати , моделювати і з правової точки зору оцінювати суспільно-політичні події, з активної участю в суспільному житті .

Найбільш дієвим засобом досягнення цієї мети я вважаю використання нестандартних уроків, рольових ігор,  електронних джерел інформації , використання відео роликів із людьми тваринами із модельованим питанням , створенням мультимедійних презентацій створених вчителем-.учнями в ході вивчення правознавства .

Теоретичним обґрунтуванням

Ряд авторів присвятили свої роботи саме проблемі нестандартних уроків. У 70-80-х роках з’явилася плеяда учителів-новаторів, які своєю творчою працею сприяли розвитку класно-урочної форми навчання: Ш.О. Амонашвілі, І.П. Волков, М.П. Гузик, Є.М. Ільїн, СМ. Лисенкова, В.Ф. Шаталов та багато інших. На цей період припадає чимало цікавих наукових досліджень Ю.К. Бабанського, М.І. Махмутова, В.О. Онищука, І.П. Підласого, А.В. Фурмана, М.М. Яковлева та ін., спрямованих на удосконалення уроку створенням моделі нестандартних уроків . Вона полягає насамперед у підви щенні навчально-виховної ефективності занять, і як наслідок - у значному зростанні рівня реалізації принципів свідомості, актив ності та якості знань, умінь і навичок, які набули учні.

Проблеми правової культури у своїх працях детально досліджували такі вчені, як А. Венгеров, В. Сальников, Т. Синюкова, О. Сакун, В. Копєйчиков, В. Лемак, I. Голосніченко, I. Яковюк та ін.

Юридична енциклопедія визначає, що правова культура - це складова частина загальної культури, сукупність факторів, що характеризують рівень правосвідомості, правовідносин, досконалості законодавства, організації роботи з його дотримання, стан законності і правопорядку. Однак,таке визначення правової культури не може бути абсолютно точним, так як існує багато інших підходів до визначення змісту даного поняття. Зокрема, професор А. Б. Венгеров зазначив, що правова культура - більш висока і об'ємна форма правосвідомості. На нашу думку, таке трактування правової культури є найбільш вдалим, оскільки стосується лише сфери ідеального, ігнорує діяльність і результати діяльності суб'єктів, що володіють правосвідомістю. Іншими словами, правосвідомість - це лише один із елементів правової культури, одна з її характеристик. За аналізом юридичної літератури, можна визначити, що залежно від носія (суб'єкта) правової культури її поділяють на правову культуру суспільства і правову культуру особи. Поняття «правова культура суспільства» і «правова культура особи» взаємопов'язані. Правова культура суспільства не існує поза правовою культурою його суб'єктів (окремих осіб, соціальних груп), вона є умовою, формою і результатом культурно! правової діяльності членів суспільства, в процесі якої закріплюються існуючі та утворюються нові правові цінності. Одночасно правова культура особи, будучи компонентом правової культури суспільства, виражає ступінь і характер розвитку суспільства. Недаремно вважається, що чим більше освічених у правовому відношенні особистостей у суспільстві, тим вищою буде правова культура даного суспільства. Звичайно, правова культура однієї, окремо взятої особистості - це частина правової культури суспільства, яка залежить від життєвого досвіду особи, рівня правових знань, уміння застосовувати норми права, наявності правомірної поведінки.

Передумовою для забезпечення належного рівня правової культури, як кожної людини, так і всього суспільства є положення ст. 57 Конституції України: «Кожному гарантується право знати свої права та обов'язки».

Зв'язок з іншими навчальними дисциплінами Вивчення правознавства дає базу для успішної адаптації дітей в майбутньому житті з огляду на сучасні суспільні умови. Вдало доповнюють її знання з інших предметів. Як засіб пошуку необхідної інформації учні використовують інтернет-ресурс. Вивчення процесу формування правових норм на різних етапах розвитку суспільства учні здійснюють на уроках історії. Перший урок курсу "Основи правознавства" присвячений праву,перед вивченням нового матеріалу учням пропонується питання: "Які закони вам відомі"? Учні мають

уявлення про "закони Хаммурапі", "закони брахманів",

"закони Соломона", англійське криваве законодавство

проти жебраків, "Руську правду", "Конституцію Пилипа

Орлика" тощо. Значна насиченість підручників, зокрема фізичної й економічної географії України, фактичним матеріалом дає змогу успішно використовувати його в процесі викладання курсу "Основи правознавства". Так, на уроці "Національно-державний устрій України" вчитель зобов'язаний використовувати карту адміністративно-територіального устрою України. Нагадавши учням про те, що Україна — унітарна держава,

пропонуємо пригадати з курсу географії, які адміністративно-територіальні одиниці входять до складу нашої держави. У більшості випадків матеріал літератури постає як ілюстрація Наприклад, в "Іліаді" Гомера Зевс зважує на "терезах долі" жереби данайців і троян, Ахіллеса і Гектора. Традиційно терези символізують справедливість і правосуддя.

Так, з терезами правосуддя в руках завжди зображалися в єгиптян вищий суддя потойбічного світу Осіріс, а у греків-богиня правосуддя Феміда. Правові аспекти можна знайти в художніх творах Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Кобилянської, Л. Толстого,В. Короленка, Марка Твена, В. Винниченка. Під час вивчення тем з кримінального та адміністративного права використовуються засвоєні на уроках з основ здоров’ я моделювання відповідних ситуацій (поведінка з незнайомими людьми, вивчення Правил дорожнього руху тощо). Уроки мовленнєвого розвитку з української мови («Ділові папери») допомагають мені навчати дітей оформляти правові документи, а знання з етики, художньої культури та інших суспільствознавчих предметів вдало урізноманітнюють уроки правознавства синтезування знань учнів за допомогою складання порівняльних і синхроністичних таблиць, які фіксують етапи розвитку явища, що вивчається у суміжних дисциплінах.

Сутність досвіду полягає в тому, що у системі навчання використовується нестандартні уроки: рольові ігри , інтернет-ресурс , використання відео роликів із людьми , тваринами із модельованим питанням, створенням мультимедійних презентацій створених вчителем-учнями , робота з правовими джерелами та нормативно-правовими актами. в ході вивчення правознавства .

Поява нетрадиційного уроку в арсеналі організаційних форм навчання, як нам думається, обумовлена тим, що застигла форма і структура уроків, визначених дидактичними типологіями, не змогла вмістити всієї учительської творчої ініціативи та учнівської активності.

Розв'язання завдання поглиблення і розширення знань, повторення пов'язано із використанням уроків-усного журналу, цікавих повідомлень,

Урок-аукціон.

На дошці написано список запитань, які підлягають «продажу» на «аукціоні», і на які всі учні мають знати відповіді. Для проведення «аукціону» вибирається експертна група, керівник цієї групи — ведучий. Ведучий визначає, в якому порядку він має називати учнів, які визначатимуть запитання, що «продаються». Ведучий називає першого учня, той — номер запитання. Всі очима знаходять текст записаний на дошці. Ведучий запитує: «Хто хоче купити це запитання?» (треба розуміти це питання як таке: «Хто знає відповідь на нього?»), Жде піднятих рук. Рахує: «Раз», — знову читає запитання і оголошує: «Два» ... Якщо піднялась рука «покупця», дає йому слово. За відповідь нараховуються бали. Відповідь можна уточнити, розширити, поглибити і за це також одержати бал.

Урок-гра «Чи знаєш ти підручник ...?»

Для проведення уроку необхідно мати планшет, на якому нанесене ігрове поле із 24 клітинок (5x4 см). В кожній такій клітинці розміщено малюнок із підручника. З нього вчитель вибирає фрази, текст, формули, правила, які пояснюють малюнок, записуються на окремих картках. (Розміри цих картонних карток співпадають із клітинками ігрового поля). Планшет з ігровим полем можна повісити вертикально, а картонки прикріплюють до нього з допомогою керамічних магнітів. Можна придумати й іншу схему кріплення картонних карток до планшета. Гра проводиться так. Половина картонних карток вручається одній команді, половина -другій. Гра полягає в тому, щоб якомога швидше правильно розкласти на ігровому полі картки, які за змістом відповідають одне одному.

Урок-гра «Телеміст».

Для цієї гри виготовляють два комплекти жетонів. Перший визначає ті країни, які зустрічаються на телемості. Інший призначений для уточнення представників, які прибули на зустріч. Так, на жетонах англійської серії можуть бути надписи: «Ведучий», «Кембрідж», «Оксфорд», «Лондон», «Глазго», а на жетонах української: «Ведучий», «Київ», «Львів», «Харків», «Дніпропетровськ», «Одеса».

Після звичайного представлення учасників гри групи тягнуть жетони спочатку із першого комплекти, а потім із другого. В кожній групі є референт, який допомагає формулювати відповідь, а також ведучий і члени команди (групи). Ведучий першої команди називає учня, який має поставити питання другій команді. Він же оцінює запитання і на дошці ставить бал за запитання. Ведучий другої команди називає учня, який має відповідати на це запитання. Він же оцінює відповідь і ставить бал на дошці. У випадку ускладнень референти допомагають своїм ведучим.

Урок-обмін інформацією.

Підготовка до уроків зводиться до того, що за 1-2 тижні перед їх проведенням учням даються завдання попрацювати в бібліотеці, підібрати книги, в яких би в тій чи іншій формі висвітлювалась тема уроку; продумати і запропонувати план вивчення даного питання на уроці; відібрати матеріал для свого виступу і розрахувати його не більш, ніж на 5 хв. Бажаючі можуть підготувати дослід, схеми, малюнки, таблиці і т. ін. Виступаючих спеціально не призначають. Для бажаючих проводяться консультації. Дається також інформація, що з даної теми є в навчальному кабінеті. Кожен учень приносить на урок хоча б одну книгу, в якій ця тема розкрита більш-менш повно, з якою учень працював найбільше.

Одне із головних завдань, які стоять перед учителем, добре організувати обмін знаннями, які здобувають учні при роботі із «своїми книгами, подбати про дотримання регламенту, відфільтрувати від неістотної інформації істотну, нову, актуальну.

Узагальнюючий урок з теми (розділу).

Підготовка розпочинається за 2 тижні до нього. Кожен учень вибирає собі справу за бажанням: повідомлення, виготовлення моделі, розповідь про наукові відкриття, історична довідка, цікава задача, цікаві досліди. Те, що готує кожен учень, тримається в секреті. Учні приходять схвильовані і в піднесеному настрої. Вони переконуються, що урок — їх творіння. Як відмічають учителі, учні починають осмислювати, що процес пошуку приносить істинну насолоду людині.

В класі створюється декілька груп по 4-5 учнів у кожній, їм пропонується скласти контрольну роботу з даної теми. На уроці учні мають захистити свій варіант контрольної роботи, тобто пояснити, чому саме вони вибрали кожну конкретну задачу, які знання перевіряють цією задачею, в якій мірі задачі типові, який рівень складності. Після обговорених варіантів учні допомагають розв'язати складені ними задачі. Остаточний варіант контрольної роботи складається з врахуванням проведеної раніше роботи самим учителем.

Урок-диспут.

Коли щодо якоїсь проблеми існують протилежні думки, принципово різні підходи, то ця проблема може стати темою уроку-диспуту. Цінність таких уроків полягає в тому, що на них формується діалектичне мислення школярів. Такі уроки допомагають втягнути учнів у живе, емоційне спілкування і цим допомагають виключити формалізм із знань учнів. Вони також вчать висловлювати свою думку, обґрунтувати її, вести діалог, вникати в доводи опонента, виявляти в них слабкі місця.

Щоб брати участь в діалозі, необхідно знати фактичний матеріал теми. Тому підготовка до уроку-диспуту примушує учнів ще й опрацьовувати додаткову літературу. Уроки-диспути сприяють формуванню в школярів переконань.

У процесі підготовки до диспуту, клас поділяють на дві групи, два табори, які дотримуються діаметрально протилежних точок зору. В кожному таборі має бути набір різних «спеціалістів». І ті, й інші ведуть пошук доказів, підбирають аргументи, факти на захист своєї точки зору. Спочатку виступає хтось із представників одного табору, в діалог вступають з іншого. Вони задають один одному питання, в

Урок-змагання.

Це уроки, на яких навчання стає цікавим і захоплюючим процесом, який поглинає думки і почуття всіх. Вони цінні, як засіб для формування колективу, почуття власної відповідальності і гордості, своєї значущості.

Клас поділяється на дві групи приблизно однакових за рівнем знань. У кожній вибирається капітан і консультант. Консультант займається із слабшими учнями команди.

Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.

Складаються відомості, у них журі буде вносити оцінки кожному учневі за відповідь. Перемагає команда, яка набирає більшу кількість балів.

Урок-суд.

Дуже поширені уроки-вистави у формі судового засідання. Ця форма приваблива тим, що в ній стикаються протилежні погляди на суть окремих питань. Вирок обґрунтовується, отже дана форма проведення заняття сприяє з'ясуванню суті проблеми. Як і на звичайному суді, тут дійовими особами є свідки, адвокати і ті, кого звинувачують.

Кожен із учнів, одержавши свою роль, має підготувати свій виступ, використовуючи рекомендовану літературу. Кожен має знати, що перед початком свого виступу він повинен представитися хто він є, на захист кого він виступає і чому. Свідчення мають бути доказовими і обґрунтованими.

Застосування ІКТ на уроках права:

- Робота в Word: тексти документів, тести, контрольні роботи, дидактичний роздатковий матеріал;

- робота в Excel : таблиці,   діаграми, схеми;

- робота в Power Point:

-мультимедійні презентації вчителя. Найбільш важливу інформацію на слайді можна анімувати. Рух окремих частин слайда приверне увагу учня. Презентація дозволяє ілюструвати розповідь, зробити урок більш організованим,  наочним,  цікавим,  мобільним;

-мультимедійні презентації учнів – організація самостійної роботи,  що дозволяє розширювати і поглиблювати знання учнів, проводити величезну дослідницьку роботу, проявляти творчий підхід до досліджуваної теми.

Крім підвищення мотивації, наочності і створення емоційного настрою, використання комп’ютерів на уроках дозволяє підвищити ефективність діяльності вчителя та учнів.

Я використовую освітні ресурси Інтернету для пошуку новітніх статистичних даних, газетних і журнальних статей, наукових публікацій, телевізійних передач та ін.

Використання  ІКТ  на уроках права  дає  можливість  організувати роботу з різноманітними  нормативно-правовими  актами.  Також,   можна організувати роботу з офіційним порталом Верховної Ради України (rada.gov.ua),  всеукраїнським правовим порталом   (ligazakon.ua),    сайтами освітніх матеріалів (наприклад, parta.com.ua  , pedpresa.com.ua  та  ін.). Інший шлях зв’язку даного курсу із сучасністю – використання відеоматеріалів на уроках правознавства . Сам збираю відеотеку. Записую новини різних каналів, правові сюжети різноманітних передач. Вважаю, що п’яти-десяти хвилинний відеоролик, який я прокручую на уроці, поглиблює знання учнів, вчить їх оцінювати побачене, шукати шляхи вирішення проблеми, робить їх безпосередніми учасниками суспільного життя, формує. Проблема полягає у тому, що події, які я записую мають бути свіжими. Це дає можливість пов’язати вивчене учнями із життям, яке вирує навколо них.

Використання відеороликів із людьми , тваринами із модельованим питанням, сприяє розвитку різних сторін психічної

діяльності учнів, і, перш за все, уваги і пам'яті.

Відеоматеріали можна розділити на наступні групи:

– постановочні навчальні ролики;

–відео ролики із тваринними в діях яких можна побачити ,елементи поведінки людини;

– повнометражні художні фільми і телесеріали .

Моя проблема не вирішується тільки на уроках. У позакласній роботі з предмету я залучаю до активної роботи дев’ятикласників, учнів середньої ланки, початківців. Ефективно проходять у школі традиційні дні права. Залучаю максимальну кількість учнів. Дев’ятикласники проводять інформаційні бесіди з учнями 1-4 класів, 5-8 класів на теми « Права і обов’язки дітей», « Толерантність. Що це таке?», « Конвенція з прав дитини», конкурси малюнків « Я малюю права» серед учнів 5-9 класів.

В результаті роботи над проблемою « Формування правової культури на уроках правознавства» спостерігаю певний ріст зацікавленістю до правознавства (постійний вибір екзамену з основ правознавства , покращена поведінка, вибір професії ) . Також спостерігається зростання кількості учнів, які приймали участь в олімпіадах, конкурсах з правознавства. Кропітка, щоденна праця, партнерське ставлення до учнів , вміння поважати думку, яка не співпадає з твоєю, організовувати методику пошуку інформації – це складові мого покликання , та успіх моїх учнів .

a